Granat NR 7 / 8 – PRB 103 / 104
Б е л ь г і я
У першій половині 20 століття бельгійська армія користувалася кількома зразками ручних гранат вітчизняної розробки або створених на основі французької F-1. З початку 1950-их років проведено нові розробки і бельгійські гранати стали відомими у світі. Як ручні, так і гвинтівкові наствольні.
Однією з перших (і ще мало відомою) була універсальна граната, яка має кілька позначень залежно від застосування. „Універсальність“ гранати є подвійною. Тобто, ручна (NR) і гвинтівкова (PRB), а крім того – наступальна (фугасна) та осколкова (іноді називають оборонною).
Основою усіх варіацій є наступальна граната, а в осколкову її перетворюють надяганням зовнішнього осколкового елемента. Для пострілу з гвинтівки до гранати приєднують стабілізатор.
NR 7 – ручна наступальна граната. На корпусі крім назви нанесено також визначення „OFF“ (offensive / наступ).
NR 8 – ручна осколкова граната. На осколковому елементі нанесено назву та „DEF“ (defragmentation).
PRB 103 – гвинтівкова граната в наступальному варіанті.
PRB 104 – гвинтівкова граната в оборонному варіанті.
Наступальна граната „НР 7“ складається з корпусу та запалу. Слід відмітити, що обидві складові мають вплив американської зброї.
Запал дистанційного типу. Ударник розміщено на одній вісі з бойовою пружиною і знаходяться у бойовому положенні і утримуються запобіжним важелем. При спрацюванні ударник завдяки пружині відкидає важіль, прокручується на вісі та розбиває капсуль-ініціатор.
Корпус гранати циліндричний і схожий на популярні в ті часи американську бойову гранату Мк.2 та допоміжні (димові, газові, запалювальні). Корпус виготовляється з тонкого металу і при підриві створює більше фугасну дію. Складається з бічної (трубчастої) частини, кришки та дна. Кришка корпусу має пристосування для вгвинчування запалу і виступає довкола основної частини корпусу на кілька міліметрів. Дно гранати більш масивне. У нижній частині дна по діаметру є різьба для нагвинчування спеціальної гайки. Виступ корпусу та гайка служать для закріплення осколкового елемента. По центру дно має заглиблення з різьбою про стінках. З допомогою цього прикріплюється стабілізатор для перетворення гранати у гвинтівкову.
Корпус гранати заповнюється вибуховою речовиною. Заряд ВР – 78 г тротилу.
Висота гранати становить 110 мм, діаметр корпусу – 40 мм. Маса наступальної гранати „НР 7“ – 157 г.
Осколковий елемент у варіанті „НР 8“ – стальний дріт скручений у вигляді трубки товщиною 5 мм. Її надягають на корпус гранати і фіксують гайкою.
Діаметр корпусу в оборонному варіанті збільшується до 50 мм. Маса гранати становить 456 г.
Для метання гранати з допомогою наствольного адаптера або полум’ягасника служить трубчастий стабілізатор. Він виготовлений з алюмінію і важить близько 340 г. На задній частині трубки знаходяться 6 пер, а спереду – основа з різьбою для вгвинчування у дно гранати. Зверху на передній частині розміщене рухоме кільце для запобіжного важеля. Воно служить додатковим запобіжником, щоб ударний механізм не спрацював під час пострілу. При пострілі кільце зсовується і звільняє важіль.
Гвинтівковий варіант ручної наступальної гранати називається „ПРБ 103“. Маса збільшилася до 500 г, а повна довжина становить 310 г. Максимальна дальність метання може досягати 350 метрів.
Оборонна граната для метання з гвинтівки має назву „ПРБ 104“. Повна її маса складає 795 г. Дальність метання не перевищує 200 метрів.
|