Микола Шеремет
Вже туман біліє, скоро світ...
- Партизани, мати, партизани
До твоїх дісталися воріт!
- Де ходили, де ви забарились,
Що в розпуття їдете саньми ?
- Із фашистами три ночі бились,
У дорозі запізнились ми.
Ми йдемо з глухих лісів Клітянських,
Там сніги глибокі, ще зима.
Де пройшла колона партизанська -
Порятунку ворогам нема !
Ідемо тепер на Україну...
Чи далеко, мати, до Дніпра ?
- Проведу вас бережечком, сину,
Жде народ не діждеться. Пора!
...Ліс скресає. Стогнуть гори-хвилі.
Вітер дме погожий в добру путь.
Тільки шепт чути. Коні в милі.
Зорі сяють. Партизани йдуть...
1943 рік
