Микола Луків
У танку і старі , й малі.
Половина села гуляє,
Половина лежить в землі
Вітер Вічний вогонь гойдає.
І печаль, і пісні, і сміх...
Всіх полеглих ніхто не знає,
Поминають - усіх.
Можна рани вигоїть полям,
Спалені міста відбудувати,
Але чим зарадить матерям,
Як відшкодувати їхні втрати ?
Перемога ціни не має,
Різні долі, вона - одна.
Але час таки віддаляє
Рідні лиця та імена.
Покоління нове зростає,
Мирна й чиста над ним блакить...
Половина села гуляє,
Половина в землі лежить.
Вітер Вічний вогонь гойдає.
І печаль, і пісні, і сміх...
Всіх полеглих ніхто не знає,
Пам'ятають - усіх.
