Меню сайту
|
Моєму серцю снишся тиЛіна Костенко В пустелі сизих вечорів,В полях безмежних проти неба О, скільки слів і скільки снів Мені наснилося про тебе! Не знаю, хто ти, де живеш! Кого милуєш і голубиш. А знаю - ти чекаєш теж, Тривожно згадуєш і любиш. І я прийду в життя твоє. Тебе, незнаного, впізнаю, Як син вигнанця впізнає Прикмети батьківського краю. Я ради цього ладна жить. Всі інші хай проходять мимо, Аби в повторах не згубить Одне, своє, неповториме. Нехай це - витвір самоти, Нехай це - вигадка й омана! Моєму серцю снишся ти, Як морю сняться урагани. |
Пошук
Статистика
Фотоальбом
Каталог статей
Оцініть
Календар
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||