Вальтер Скотт та його роман „Айвенго"
…великий талант, що не має собі рівних…
у ньому відкривається зовсім нове мистецтво, яке має свої власні
закони.
Й.В. Гете
1814
рік – визначна дата в історії світової літератури. Цього року з’явився перший
історичний роман, який проклав напрям для розвитку нового літературного жанру,
що не втрачає своєї популярності й донині. „Уеверлі" – так називався перший
роман на історичну тему. Він одразу привернув увагу англійської публіки. І всі
хотіли знати, хто ж був автором цього захоплюючого твору. Однак автор ще довго
не розкривав своєї таємниці. Анонімно він випускав роман за романом, і публіка
дивувалася все новим пригодам і подіям з історичного минулого. Лише через 13 років таємницю було розкрито. За підписом „Невідомий"
приховав своє справжнє ім’я англійський письменник Вальтер Скотт. Він робив це допоки не
переконався, що історичний роман має право на життя, що він цікавий читачам і
містить нові можливості для розвитку літератури.
Вальтер Скотт за походженням з Шотландії, країни гір, старовинних замків, героїчних легенд та вільнолюбивих людей.
Народився він 1771 року у сім’ї адвоката в Единбурзі, столиці Шотландії, однієї із складових сучасної Великої Британії. З ранього дитинства Вальтер цікавиться історією своїх дідів і прадідів, з багаточисельними сімейними традиціями, що переходили з покоління в покоління. Від оточуючих хлопчик дізнається про минуле Шотландії, героїчні битви та боротьбу проти поневолення.
З початку ХVIII століття Шотландія перестала бути самостійною державою, а ввійшла до складу Королівства Великобританії. В часи життя Скотта і Единбург перестав бути політичним центром. Та все в цьому місті зберігало пам’ять про минуле Шотландії : величні замки, розвалини старовинних укріплень, галереї та башти, інші архітектурні пам’ятники. Та особливо, своєю суворою красою, виділявся Единбурзький замок : в його величній будівлі відобразилась історія міста та всієї держави.
Минуле Батьківщини викликало живу цікавість у Вальтера. І хоч спочатку, за бажанням батька, він вивчав юридичні науки, склавши у 1792 році екзамени на звання адвоката в Единбурзькому університеті.
З 1199 року Скотт працював шерифом округу Селкшир, а з 1806 – секретар суду. Та його все більше захоплювало бажання вивчати історію свого народу, архітектуру і фольклор.
Роботу в суді і пов’язані з цим поїздки по країні він пов’язував із записом старовинних балад, народних пісень.
У 1801-02 роках Вальтер видав три томи „Пісень шотландського кордону". Два перших містили зібрані ним записи. У третьому, – написані самим автором збірки, – балади, що імітують народну творчість.
Фольклор став основним джерелом поетичної творчості Вальтера Скотта. В його поемах „Пісня останнього менестреля" (1805р.), „Марміон" (1808), „Рокбі" (1813р.), „Поле Ватерлоо" (1815р.) переплітається реальність із фантастикою але значення їх полягає у відображенні історичних подій та /у деяких/ історичних осіб. В літературознавстві, літературній критиці вважається, що Скотт створив жанр історичної поеми.
Робота над ранніми творами підготувала письменника до створення нового жанру у світовій літературі – історичного роману. Щоб написати такий твір і в наш час, письменник знайомиться з тогочасними документами, працює в архівах, бібліотеках, збираючи факти з літописів, хронік, церковних записів, фольклору.
Перший історичний роман „Уеверлі, або Шістдест років потому" з’явився 1814 року і зразу ж до нього читачі виявили увагу. Серед 26 шести творів даного жанру найбільш популярні „Гай Менерінг" (1815р.), „Антикварій" (1816), „Роб Рой" (1818), „Легенда про Монтрозі" (1819), де змальовано історію самої Шотландії. В подальших творах („Монастир", „Вудсток" та ін..) автор досліджує історичне минуле Англії. І починає він з роману „Айвенго", вперше опублікованого 1820 року.
У передмові до одного з наступних перевидань „Айвенго" /1830р./, автор повідомив свої погляди на завдання історичного роману. В. Скотт вважає, що романіст повинен розглядати історію з позицій людини свого часу, а старі обряди він повинен вміти перекласти на мову сучасності. І зовсім не обов’язково, для передачі читачу минулого, користуватися мовою того часу та зображувати почуття примітивно. Але він не повинен вводити в сюжет нічого такого, що не відповідає тодішній епосі.
Історичний роман – епічний прозовий твір, в якому в художній формі відтворені герої та події певного історичного періоду. В історичному романі історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт – з художнім вимислом, справжні історичні особи – з особами вигаданими.
„Айвенго" – роман про далеке минуле. Все, з чим ми знайомимося, відбувалося в 90-ті роки ХІІ століття, під кінець царствування короля Річарда Левиного Серця. В країні проходила боротьба за централізацію королівської влади. Ще відчутним було протистояння між норманами і англосаксами, що підсилю-валось соціальним протистоянням. Епоху раннього середньовіччя показано в романі з усією її суворістю. Кожному з героїв роману Скотт дає багатогранну характеристику, детально описує його зовнішність, житло, передає його манеру розмови. Та це він робить для того, щоб чітко і яскраво передати своєрідність історичної епохи.
Замок времени скрыт и укутан, укрыт
В нежный плед из зелёных побегов.
Но развяжет язык молчаливый гранит,
И холодное прошлое заговорит
О походах, боях и победах.
Упадут сто замков, и спадут сто оков,
С целой груды веков.
И польются легенды из сотен стихов
Про турниры, осады, про вольных
стрелков.
В. Висоцький
Неможливо було не описати або не уявити в наш час одне з видовищ того часу, як рицарський турнір. З усіма подробицями змальовує автор ритуал рицарських змагань, перечислює правила поєдинку. І, зрозуміло, відчутливо проявляється в романі особливість Скотта-фольклориста, що підтверджується втіленням в образ Локслі найвідомішого героя англійського епосу Робін Гуда.
Краще дізнатись про ті історичні події ви зможете поринувши в сторінки твору, яким зачитуються вже майже два століття. Про Вальтера Скотта зачудовано відгукувався його співвітчизник Дж. Байрон, Пушкін порівнював з Шекспіром, Бальзак називав своїм учителем.
Творчість Скотта є основою для розвитку історизму в літературі. Вже ніхто з письменників наступних поколінь, не міг не враховувати досвід основоположника жанру.
Крім поем, балад, романів, перу письменника належить кілька повістей.
Також Вальтером Скоттом створено декілька наукових історичних досліджень. Найвідоміше – „Історія Шотландії", з’явилось у 1830 році.
Помер письменник 1832 року.
А в наступному десятилітті, вдячні співвітчизники поставили йому пам’ятник, створений архітектором Д. Кемпом та скульптором Д. Стілом. У самому центрі Единбурга на висоту