1896 – 1976

1 січня 1896 року в сім’ї селянина с. Микулинці сучасної Івано-Франківщини народився український художник-графік Василь Ілліч Касіян.

З дитинства він захоплювався малюванням. „Я малював усюди. На спітнілих шибках вікон пальцями. На побілених стінах хати – вуглиною. На землі – сухою глиною".

У 1914 році жовніри затримали Василя за малюванням гармати і запідозрили в шпигунстві. Йому загрожував розстріл. Звільнили через втручання депутата парламенту Василя Стефаника, відомого письменника.

Навесні 1915 року Касіяна мобілізовано до австрійського війська і він перебуває на фронті в Італії. 1918 року потрапляє в полон. У концентраційному таборі успішно влаштовує три виставки своїх малюнків. Потім з полону Василь втікає до Австрії.

У містечку Лебрінц він працює над ілюстраціями до творів В. Стефаника та  Т. Шевченка.

У 1920 році Василь Ілліч став учнем Академії образотворчих мистецтв в Празі, яку закінчує з відзнакою.

1930 року Касіян переїжджає до Києва, де проводить все подальше життя.

У повоєнні роки Василь Ілліч багато працює в жанрі портрета, створивши образи Г. Сковороди, П. Мирного, І. Їжакевича та багатьох інших. Найбільше часу художник віддає книжковій ілюстрації. Його творчий доробок – 5 циклів ілюстрацій до „Кобзаря" та ілюстрацій з життя Тараса Шевченка.