Берег дитинства

Юлія Войленко

Летять, мов птахи, сизі дні
І память сторінки стирає
Тієї чистої пори,
Що назавжди мене кидає.
Дитинство вже кудись тіка,
На самоті мене лишає
Серед бурхливого життя.
Чи хочу цього - не питає.
А як згадаю світлі дні
мого прозорого дитинства,
То ясно бачиться мені
Старенький двір, криниця чиста,
Блакитне небо, а вночі -
Тихенка цвіркунова пісня.
Дрімають квіти запашні...
Мов дивний сон,
Щоразу сниться.
Ну а тепер летять літа,
І я в турботи поринаю,
І жаль стає, що у життя
Дитинства другого немає.

Пошук

Статистика

Фотоальбом

Память фото [41]

Мої фото [38]

Міста фото [71]

Зброя фото [45]

Каталог статей

Техніка 2 С.В [37]	Мої статті [8]	ПАМЯТЬ [27]	ЗБРОЯ ПІХОТИ [828]
Олесь ГОНЧАР [10]

Оцініть

Календар

П л а с т у н - У к р а ї н а

Берег дитинства