Меню сайту
|
Над БугомОлесь Гончар Сядем тут відпочинемо, друже,Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен раз, як кисет добуваю, Що її вишивала рука, Пригадаю, усе пригадаю, Поруч мене вона виника. Біла шия в разкаї намиста. Наче шовк, шелестять слова. Де ти, зірко моя промениста, Українко моя степова? Зберігай, бережи свої чари, Хай міцніють щодень, як вино. ...Багряніє на заході хмара, Як високе моє знамено. 1944р. |
Пошук
Статистика
Фотоальбом
Каталог статей
Оцініть
Календар
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||