Grenade, Hand, Fragmentation, Model 33
С Ш А
Після 2 Світової війни збройні формування США продовжували застосовувати осколкові ручні гранати Mk.2, Mk.3, димові та запалювальні. Проте, вирішили створити і нові зразки. Особливо це стосувалося наступальних гранат, бо Мк.3 мала незручний для метання і перенесення циліндричний корпус, а якщо був виготовлений з картону, то й потрібно було слідкувати, щоб не промокла.
Однією з перших післявоєнних гранат у США була Model 33.
Grenade, Hand, Fragmentation, Model 33 (граната ручна осколкова, Модель 33) прийнята на озброєння на початку 1950-их років. Відразу вона пройшла бойове випробування у Корейській війні 1950-53 рр.
Протягом 1950 – 1960 років у США з’явилося кілька варіацій запалів для гранат. Вони майже не відрізнялося зовні але мали інші механізми спрацювання та запобіжників. Тому згодом розвиток гранати М-33 пішов двома напрямами. На основі М-33 почали виготовляти модернізовану М-67 із запалом М-213, що мав більшу безпечність при перенесенні. М-67 також мала подальший розвиток – граната М-68.
Інший напрям – граната М-33А1. У ній застосовували запал М-217 з електро-механічним механізмом. Потім М-33А1 перейменували у М-59.
Корпуси усіх цих гранат мали мінімальні відмінності. Горловини для запалів, як і втулки запалів – ідентичні. Тому гранати можуть застосовуватися з різними запалами.
Наймасовішою ручною наступальною гранатою в армії США другої половини 20 століття стала М-67. Вона й досі перебуває на озброєнні.
Як уже сказано, розвиток мали і запали. З’являлися нові моделі і їх модифікації. Одні з них замінювали попередні, а частина застосовувалися одночасно. І не тільки для гранат лінійки М-33 – М-68. Їх застосовують в оборонних, димових, запалювальних тощо.
Для закріплення навичок поводження з гранатами, на озброєння прийняли навчальну М-69, яка також має мінімальні відмінності від гранат М-33 – М-68. Вона створена на основі бойової М-67. А до цього гранати мали свої навчально-практичні версії.
Grenade Model 33 – ручна наступальна граната осколково-фугасної дії. Застосовувалася із дистанційними запалами М-204А1 та М-204А2.
Корпус гранати має форму пустотілої кулі. Виготовлений він із скріплених верхньої та нижньої половин. Половинки з середини мають насічку для утворення осколків. Верхня половина має трубчастий прилив для встановлення запалу. Всередині трубки зроблено різьбу. Поверхня корпусу гранати гладка і фарбувалася у жовто-коричневий чи зелений відтінки.
Запали типу М-204 – дистанційної дії, складаються з ударно-запобіжного механізму, уповільнювача і детонатора.
Ударно-запобіжний механізм розміщено в корпусі, та має запобіжний важіль. Верхня частина важеля закриває корпус УЗМ зверху та збоку. Одночасно важіль утримує в бойовому положенні бойову пружину та ударник. Ударник виконано у формі пластини з жалом у кінці. Протилежний від жала кінець пластини закріплено на одній вісі з бойової пружиною. При виготовленні ударник відводиться вниз, стискаючи пружину, а важіль утримує їх.
Запобіжний важіль у верхній частині має роздвоєння для закріплення в корпусі ударно-запобіжного механізму. Збоку корпусу УЗМ важіль зафіксовано запобіжною чекою.
Знизу до корпусу УЗМ приєднано трубчастий корпус детонатора. Зверху на ньому встановлено капсуль-ініціатор. Нижче нього – сповільнююча речовина, потім – детонатор. На поверхні виконано різьбу для з’єднання з корпусом гранати.
Перед метанням гранати „Модел 33“ потрібно притиснути запобіжний важіль до корпусу і вийняти запобіжну чеку. У необхідний момент проводиться кидок. Бойова пружина прокручує ударник і відкидає важіль. Для удару жала по капсулю, ударник повинен повернутися приблизно на 250о. Після спрацювання капсуля-ініціатора спричинюється загорання уповільнювача, а тоді – детонатора. Час від випуску гранати з руки до вибуху становить 4 – 5 с.
Заряд вибухової речовини займає простір корпусу гранати, окрім місця для корпусу детонатора. Застосовано композицію „Б (B)“ масою 184 г. Така маса ВР є достатньою і для ефективної фугасної дії.
Під час вибуху утворюється близько 400 осколків. Переважна їх частина розлітається неподалік, утворюючи зону повного ураження в радіусі 5 метрів. Дальність до 15 метрів становить ефективну дію гранати. Окремі осколки можуть летіти значно далі.
Діаметр гранати складає 2,5 дюйми (63,5 мм). Висота із запалом М-204 – 92 мм.
Маса М-33 становить 390 грамів.
| 
