Mortaio D’Assalto 45 Modello 35 Brixia
І т а л і я
Mortaio D’Assalto Modello 35 Brixia – один із зразків зброї, який відносять до різних класів зброї. Найчастіше зразок відносять до мінометів. „Винні“ в цьому самі італійці. Офіційно зброю називали мінометом – „Mortaio“. Але конструкція цього міномета зовсім не мінометна. Крім того, боєприпасами у ньому служили спеціально сконструйовані гранати. Саме гранати. Офіційно ці боєприпаси називалися Bomba D’Assalto 45 Modello 35, що означає – граната штурмова 45 калібру модель 1935 р. Граната була універсальною. Крім вистрілювання, її можна була метати вручну.
Постріл проводився „по-артилерійському“, з роздільним заряджанням. Граната вкладалася окремо і вистрілювалася пороховим зарядом розміщеним в окремій гільзі.
Виходячи з цього, даний зразок будемо класифікувати як гранатомет. Точніше, станковий неавтоматичний гранатомет. Схожість з мінометами – гладкий ствол, можливість проведення пострілу по крутій траєкторії та регулювання тиску газів у стволі. Але конструкція розрахована і на прямий постріл, що не властиво мінометам. Якщо звернути увагу на гранату, то вона схожа на артилерійську міну більше, ніж сам міномет-гранатомет.
Mortaio D’A 45 Mod. 35 Brixia прийнято на озброєння 1935 року разом з гранатою. Обслуга складалася з 3 бійців. Зразок призначався для ведення вогню на дальності від 100 до 300 метрів і поступав на озброєння мінометного взводу (точніше, squadra / команда) піхотних батальйонів. У взвод, чисельністю 14 бійців, входили 3 обслуги, командир і група забезпечення боєприпасами (4 солдати). Гранатомет переносився у зібраному стані одним бійцем або частинами.
Також взвод міг забезпечуватися 4-ма в’ючними тваринами.
На озброєнні італійської армії перебував до початку 1950 року. У 30-ті роки постачався до Іспанії, а під час 2 Світової війни – до Німеччини, де був прийнятий на озброєння як „4,5-сm Granatwerfer 176(i)“.
Повна назва – Mortaio D’Assalto 45/5 Modello 35 Brixia, де вказано : Міномет штурмовий, 45-мм, з довжиною стволу 5 калібрів, модель 1935 р., розробник – Бріксіа.
Гранатомет встановлювався на станок, що забезпечував настильну або навісну траєкторію. Як правило, вогонь вели з положення лежачи. Стрілець налягав на подушку станка, забезпечуючи додаткову стійкість.
Боєприпасами у „Мортаіо Д’Ассальто 45/5“ служили гранати Bomba D’A Mod. 35 Brixia.
Основною була осколково-фугасна. Але застосовувалися і димова, запалювально-димова та іншого призначення. Номенклатуру була збільшено при модернізації гранат у 1939 році.
Основні вузли і механізми гранатомета : ствол, ствольна коробка, основний замикаючий і стріляючий механізм, механізм перезаряджання та пострілу метальними набоями з магазином, газовий регулятор, прицільні пристосування, станок.
Заряджання проводиться вручну, вкладанням гранати лівою рукою у вікно ствольної коробки. Правою рукою здійснюється перезаряджання та постріл. Метальні заряди (патрони) знаходяться у 10-зарядних магазинах. Патрон холостий, переконструйований із стандартного гвинтівкового вкороченням дульця.
Офіційне позначення – 8×50. Маса пороху становить 1,55 г.
Mortaio DA Mod. 35 Brixia має гладкий ствол. У позначенні вказується довжина в 5 калібрів. Це приблизно. Загальна довжина – 260 мм, довжина каналу – 240 мм (260:45=5,8 ; 240:45=5,3). Ствол встановлювався у ствольну коробку з можливістю поздовжнього руху.
Ствольна коробка всередині на більшій довжині також циліндрична. Зовні – гранчаста. На затильнику встановлено кран газового механізму. Зверху знаходиться вікно для вкладання гранат.
Ствольна коробка має цапфи для закріплення в станку.
Рух стволу у ствольній коробці та замикання перед пострілом здійснюються колінчасто-важільною системою. Для управління рухом стволу, замикання каналу стволу, зведення стріляючого механізму, перезаряджання патрону та проведення пострілу застосовується одна і та ж ручка.
Щоб зробити постріл необхідно виконати кілька операцій :
відвести ручку стволу вперед. важелі піднімаються шарніром вгору, а потім їх нижні кінці розходяться, примушуючи ствол виходити з ствольної коробки до упору ;
у ствольну коробку встановлюється магазин з патронами ;
граната вкладається у вікно ствольної коробки ;
ручку стволу відводять назад. важелі складаються і тягнуть ствол назад. граната з ствольної коробки входить у ствол. у кінці ходу ручку рухають енергійніше, чим здійснюється постріл.
Дії з спусковим механізмом, екстрагування гільзи проходить автоматично з кожним рухом ручки. Таким чином можна вести досить інтенсивний вогонь. При пострілах у повільному темпі стрілець дістає гранату, виймає чеку, знімає ковпачок і заряджає гранатомет. Якщо гранати підготовлені завчасно або їх готує помічник, то темп вогню може досягати 25, або й більше, пострілів за хвилину. При веденні вогню з коригуванням скорострільність становить 6-8 постр./хв.
Станок 3-ножний, складається з верхньої та нижньої частин. Верхня з’єднана із нижньою на вісі і служить для встановлення кута пострілу. Регулювання проводиться з допомогою зубчастого сектора, ручки і фіксуючого важеля. Для зміни кута прокручують ручку зліва, а потім фіксують важелем, встановленим з правого боку. Ручка зчеплена із зубцями сектора, чим змінюється кут нахилу стволу.
Нижній станок має основу, до якої приєднано ноги та верхній станок. Спереду гранатомет опирається на 2 ноги. Назад від основи відходять також дві ноги, але потім вони з’єднуються створюючи одну опору. Ноги телескопічні, з можливістю зміни кута нахилу, що забезпечує раціональне встановлення на ґрунті чи іншій поверхні. На задній нозі встановлено подушку. При перенесенні гранатомета станок складається так, що подушка прилягає до спини стрільця.
Прицільні пристосування служать для проведення пострілу навісним вогнем, по настильній траєкторії та прямим пострілом. Дальність ведення вогню – від 100 до 350 метрів. Дальність влучного пострілу по точковій цілі – 200 метрів. Ефективна дальність – 300 метрів.
Кут ведення вогню становить від +10 – до +90 градусів. Також зміна дальності пострілу проводиться за допомогою газового регулятора. З його допомогою відкриваються отвори у ствольній коробці під час пострілу для виходу порохових газів. Зменшенням тиску регулюється початкова швидкість гранати, яка становить від 59 м/с – до 83 м/с.
Встановлюючи необхідний кут нахилу стволу та початкову швидкість гранати можна влучити ціль навісним вогнем чи прямим пострілом.
Ефективний радіус ураження осколками гранати становить 20 м. Дальність розльоту окремих осколків може досягати 40 метрів. Також вести вогонь можна було гранатами спеціального призначення.
Гранати зберігалися у дерев’яних ящиках, пристосованих для перенесення на спині. Ящик обладнувався подушками і лямками. Місткість ящика – 30 гранат і 3 магазини (10×3) з набоями для пострілу.
ТТД Mortaio DA 45 Mod. 35 Brixia :
довжина стволу : 240 мм ;
початкова швидкість кулі : 59 – 83 м/с ;
максимальна дальність пострілу : 350 м ;
скорострільність : 6 – 25 постр./хв.;
маса тіла гранатомета : 6 кг ;
маса станка : 9 кг.
| 
