Bomba D’A 45 Modello 35 Brixia

І т а л і я

Італійська армія протягом 1935 – 1950 років застосовувала оригінальний зразок піхотного озброєння – Mortaio D’Assalto Modello 35 Brixia. Назва свідчить що це міномет. А боєприпасами для нього служили кілька варіантів гранат різного призначення, що одночасно були універсальними. Тобто, застосовувалися і як ручні. Назва ручних гранат у італійській мові – „бомба“. Невідомо чому гранатомет називали мінометом. До того ж, і його конструкція, і спосіб метання більше схожі з гранатометами.

Bomba D’A 45 Modello 35 Brixia прийнята на озброєння королівської армії Італії в 1935 року разом з гранатометом. Цього ж року на озброєння поступили ще три ручні гранати розробки компаній Breda, O.T.O. і S.R.C.M.

Граната застосовувалася разом з гранатометом до 1950 року. Невідомо, чи запас гранат був до цього часу, чи вони застосовувалися ще довше.

Повна назва зразка – Bomba D’Assalto 45 Modello 35 (граната штурмова 45 калібру Модель 1935 р.). У порівнянні з іншими, суто ручними гранатами, даний зразок має ще більш складну конструкцію. Ефективність гранати, якщо її порівнювати із ручними, значно вища. Порівнюючи з мінами найменших калібрів, граната їм вступає.

Конструкція Bomba DA Mod.35 Brixia схожа з конструкціями ручних гранат. Застосовано схему з капсулою, запалом ударної дії.

„Бомба Д’Ассалто 45 Моделло 35 Бріксіа“ складається з таких основних частин : корпус, капсула із запалом, запобіжні та ударний механізми, осколковий елемент.

Корпус складається з головної частини і хвостової. Вони з’єднуються різьбою. Хвостова частина має 4 стабілізатори. Головна частина має спереду отвір для встановлення запалу. Головну частину корпусу виготовлено із сталі, що дає достатню кількість осколків при вибухові. Хвостовик – алюмінієвий.

Запал займає передню частину гранати. Він має два запобіжних пристрої, що діють послідовно : ручний та автоматичний. Ручний запобіжник – чека з кільцем як у звичайних гранат. Автоматичний вимикається в польоті гранати. Точніше, він приводить ударний механізм у бойове положення. Для цього служить турбінка, що прокручується зустрічним повітрям. При збереженні та транспортуванні основа запалу закривається ковпачком, що фіксується єдиною чекою. Чека проходить крізь отвір у корпусі під ударником та інерційним стопором. У польоті додатковим запобіжником служить контр-запобіжна пружина, яка утримує ударник після приведення його у бойове положення до зустрічі з перешкодою.

Капсула служить для розміщення заряду вибухової речовини та детонатора з капсулем-ініціатором. Вона виготовлена у формі циліндра.

Заряд ВР – 70 грамів бінітронафталіну.

Перед застосуванням гранати витягують запобіжну чеку і знімають ковпачок. Потім гранату кидають вручну чи заряджають у ствол гранатомета. При ривку гранати під час метання чи пострілу стопор входить у корпус, звільнивши турбінку. Турбінка прокручується і ударник виходить з корпусу гранати вперед. Ударник та капсуль від контакту додатково утримуються запобіжною пружиною.

//схема гранати перероблена мною, Plastun. Не можу зрозуміти, чому всі схеми в різних джерелах, включно з італійськими, зображують гранату повністю заповнену зарядом ВР.

Адже заряд розміщено у капсулі, а капсула (фото вище) циліндрична. Знизу капсули поміщено повстяну (рос.: войлочную) прокладку//

При падінні гранати передня частина ударника вдаряється і проходить наколювання капсуля.

Додатковий осколковий елемент – стальна смуга, накручена по спіралі на капсулу.

Ефективний радіус ураження осколками гранати становить 20 метрів. Дальність розльоту окремих осколків може досягати 40 метрів.

Маса гранати – 480 грам. Діаметр / калібр – 45 мм. Висота гранати – 130 мм.

Бойова граната мала хвостовик червоного кольору. Головна частина – чорна.

Також застосовувалися допоміжні варіанти гранат. У 1939 році було проведено модернізацію гранат та впровадження нових типів.

Найбільш поширеними, крім осколкової, були : димова, запалювально-димова з фосфорною бойовою речовиною та навчальні.

Зустрічаються гранати іншої форми. Вони можуть бути осколковими або іншого призначення (судячи з кольору).

Гранатомет і гранати постачався до Іспанії в період Громадянської війни. Крім того, там було налагоджено випуск гранат із запалами артилерійського типу, що не давало змоги застосовувати їх як ручні.