46-mm Granatnik Wzor 36
П о л ь щ а
Польська армія однією з перших отримала сучасний гранатомет. Саме гранатометом він називається. Іноді його класифікують як міномет, з чим не можна не погодитися. Боєприпаси мають усі ознаки артилерійської міни – форма, спосіб пострілу. Регулювання дальності пострілу також зроблено по-мінометному : газовий кран і відведення газів вперед. Це було застосовано і в кількох мінометах, наприклад, радянському РМ-41 чи італійському Mortaio 63,5 mm Cemsa. Що ж до способу пострілу, то таку схему застосовують в гранатометах часто. Польське військо на початку свого відновлення (після 1 Св.в.) мало на озброєнні німецькі Granatenwerfer-16, що мали назву Granatnik-16. Тому і нову зброю називали цим визначенням. До речі, у Польщі усі гранатомети (ручні ствольні, реактивні, автоматичні) називаються „гранатнік“.
Конструкторські розробки нового гранатомета здійснювало „Zjednoczone Fabryki Maszyn i Wagonów L. Zieleniewski i Fitzner-Gamper S.A.“ протягом 1920 років. У 1930 році на озброєння було прийнято перший варіант Granatnik wzor 30. Експлуатація його у військах виявила недоліки і недостатню ефективність. Технічні вади були у самого гранатомета, а тактичні в гранати, вражаючі властивості якої були низькими. Тому до 1935 року тривали роботи над вдосконаленням зразка.
У наступному році 46-mm Granatnik Wzor 36 прийнято на озброєння і запущено у серійне виробництво. У тому числі й боєприпаси. Зразок поступав на озброєння піхотних і кавалерійських частин. Випуск тривав до загарбання Польщі німецькою та радянською арміями у 1939 році. Загальна кількість виготовлених оцінюється у дещо більше за 3,4 тисячі одиниць. І Вермахт, і РСЧА отримали трофейні зразки. Проте, застосування ними гранатометів у бойових діях не відмічено через малу кількість боєприпасів.
46-mm Granatnik wz.36 – зброя, призначена для застосування безпосередньо в передових порядках піхоти і її вогневої підтримки. Гранатомет може боротися з піхотою чи кіннотою противника на відкритому просторі чи в легких укриттях.
Обслуга складалася з 4 піхотинців. 3 обслуги об’єднувалися у секцію під командуванням унтер-офіцера.
„46-мм Гранатнік взор 36“ має зовнішню схожість з мінометами (завдяки опорній плиті) та ручними кулеметами (через сошку). Проте відносити даний зразок до ручних гранатометів не можна. На відміну від кулеметів, вести вогонь з нього, тримаючи в руках, не можливо.
Granatnik wzor 36 складається з : стволу ; казенної частини з основою, газовим механізмом регулювання енергії пострілу, ударно-спусковим механізмом та трубкою відведення газів ; прицілу ; опорної плити ; сошки.
Боєприпасами служили гранати-міни кількох типів за призначенням : осколкові, димові, запалювально-димові, навчальні. Допоміжні гранати могли застосовуватися від гранатомета зразка 1930 року. Осколкова граната мала форму класичної артилерійської краплеподібної міни з стабілізатором та головним підривником. Метальний заряд встановлювався у трубку стабілізатора.
Ствол гранатомета – трубка, приєднана до казенної частини і вставлена в трубчасту основу казенника. Канал стволу з гладкою поверхнею. Ствол має отвір біля казенної частини для виходу газів метального заряду у механізм регулювання.
Казенна частина має циліндричний корпус, який продовжується трубчатою основою. До корпусу приєднується ствол, що одночасно входить у основу. Зверху основи встановлюється газовий механізм з трубкою відведення газів. Казенна частина приєднується до опорної плити.
Механізм регулювання має корпус конусної форми, регулятор, форма якого повторює форму корпусу, ручку регулювання з дистанційною шкалою. У стінці корпусу є отвір, який співпадає з отвором у стволі. До корпусу газового механізму приєднується трубка відведення газів, розміщена вздовж стволу.
Регулювання енергії пострілу здійснюється ручкою з дистанційною шкалою. При прокручуванні ручки регулятор рухається в корпусі механізму вздовж. Завдяки цьому змінюється площа отворів стволу і корпусі механізму. При пострілі частина газів метального заряду може виходити крізь отвори у корпус газового механізму та через газовідвідну трубку назовні. Якщо вікна закриті повністю, то метальний заряд діє на міну в повному об’ємі і вона отримує найбільшу енергію, відповідно, початкову швидкість і дальність польоту.
Ударно-спусковий механізм встановлено в корпусі казенної частини і служить для здійснення пострілу. Ударник розбиває капсуль патрона метального заряду гранати-міни, як у стрілецькій зброї.
Прицільні пристосування складаються з прицільної планки з основою, мушки та вирівнювача. Основа прицільної планки закріплена до газової трубки з допомогою хомута. Планка встановлена на шарнірі для вибору необхідного кута при прицілюванні та складання в похідному положенні. Мушка розміщена на обідку дульної частини стволу.
Опорна плита складається із зігнутої опорної пластини та чотирьох з’єднувальних пластин.
Сошка – двонога, приєднується до гранатомета хомутом.
У похідному положенні гранатомет переноситься на ремені як стрілецька зброя. Ремінь кріпиться до антабки на казенній частині та до основи сошки.
ТТД 46-mm Granatnik wz.36 :
довжина стволу : 400 мм ;
V0 швидкість : 35 – 95 м/с ;
максимальна дальність пострілу : 800 м ;
маса гранатомета : 8 кг ;
довжина : 640 мм.
| 
