Бомбомети  піхотні

Піхотні бомбомети – зразки важкого піхотного озброєння. Вони виникли в окопах фронту і через деякий час зникли з озброєння, передавши свої функції представникам інших класів. Створені на основі бомбометів гранатомети та міномети почали розвиватися як самостійні класи.

Якщо гранатомети у наш час поділяються на кілька підкласів, на розвиток яких у процесі розвитку вплинули інші обставини, то міномети продовжували лише вдосконалюватися. Окремих підкласів мінометів не існує. Їх можна поділяти лише на легкі чи важкі, переносні, буксирні чи самохідні.

Однієї визначеної назви класу бомбометів не існує. У кожній країні склалося окреме визначення.

Наприклад, в україномовному чи російськомовному визначенні, міномет (миномёт) – це зброя з встановленим на опору (плиту) стволом, вогонь з якої ведеться безгільзовими артилерійськими мінами. Основний заряд для пострілу розміщено у корпусі міни. У англомовному визначенні зброя з такими характеристиками називається „Mortar“.

Ручні гранати на початку минулого століття в Англії та Росії називали бомбами (bomb). Це слово дало іншу назву зброї – бомбомет. Визначення згодом змінилося на „гранатомет“.

Проте, вважається, що бомбомети основний розвиток дали мінометам.

У німецькомовних країнах особливого поділу немає. Як і в українській мові застосовується поєднання слів werfer (метальник) та, що саме метають : Granaten- (граната) або Minen- (міна). Наприклад, один з найбільш відомих бомбометів – Granatenwerfer 16. Це визначення застосовувалося і до мінометів (Granatenwerfer 36).

Першим у світі бомбометом (мінометом) вважається розробка російського офіцера Леоніда Гобято. Він створений під час російсько-японської війни 1904-05 років.

Цей міномет та пізнішої розробки російські і європейські використовували принцип стрільби подібно до гвинтівкових шомпольних гранат.

Міна (бомба) закріплювалася на стержні який вставлявся у ствол, а сама міна була більшого калібру ніж ствол. Стержень мав оперення для стабілізації у польоті. Постріл проводився холостим зарядом із гармати з вкороченим стволом.

Під час Першої світової війни застосовувати бомбомети почали в різних країнах. Російська армія отримала кілька зразків. Одні з них виготовлені невеликими партіями. Випуск інших проводився масово. Найбільш відомі кілька розробок, створених під керівництвом капітана Ліхоніна. У 1915 році на озброєння прийнято зразок калібру 47 мм. А згодом – 20-мм та 89-мм бомбомети.

Серед європейських бомбометів відомі розробки французьких (Аазен), австрійських, німецьких (Gr.W.16) та інших зброярів.