51 mm mortar Madsen
Д а н і я
Данська зброя відома перш за все під брендом „Мадсен“. Це перші у світі самозарядна гвинтівка Madsen-Rasmussen M-1888 та ручний кулемет Madsen М-1902, магазинна гвинтівка m/1947 Madsen, автоматичні і штурмові гвинтівки LAR M/62, універсальний кулемет Madsen-Saetter, крупнокаліберний Madsen-Saetter 12,7, автоматична протитанкова М.1935 Madsen та представники інших класів. Легкий міномет також має назву „Мадсен“. Він, мабуть, найменш відомий представник зброї, розробленої в Данії.
51 mm mortar Madsen створено, ймовірно у середині 1930 років. Виробництво здійснювала „Dansk Industri Syndicat“. Більше даних, на жаль, не маю. Про бойове застосування та детально про принцип роботи, у тому числі.
Як і багато легких мінометів зразок пристосовано для стрільби прямим наведенням. Тому його можна відносити до станкових гранатометів, хоч боєприпасами, все-таки, служили міни класичної форми. Конструкція самої зброї взагалі оригінальна. Зразок надто складний, має багато деталей і вузлів. Проте, легкий, його маса одна з найменших серед „однокласників“.
Складність конструкції „51 мм мортар Мадсен“ пояснюється просто – турбота про захисників своєї країни. На відкритій місцевості обслуга може заряджати і вести вогонь майже не відриваючись від землі.
Mortar 51 mm Madsen має конструктивну схему, що найбільш схожа з угорським мінометом „39. Мінта“ – глуха плита з допоміжними упорами-станинами. Головна особливість міномета-гранатомета – ствол складається з двох частин : нижньої та верхньої. Заряджання проводиться вкладанням міни у верхній зріз нижньої частини, яка для цього відхиляється вбік. Верхня частина стволу є не рухомою.
„51-мм міномет Мадсен“ має в своєму складі : ствольну групу, опорну плиту, корпус поворотного і підйомного механізмів, приціл, допоміжні опори.
Ствольна група складається з верхньої та нижньої частин стволу, казенної частини з стріляючим механізмом і вузлом повороту та замикання частин стволу, основи верхньої частини стволу, три з’єднувальні штанги.
Казенна частина наймасивніший вузол ствольної групи. Він складається з двох частин, одна з яких є основою, а інша нагвинчується на неї. Зовнішня частина має кріплення для з’єднання з корпусом поворотно-підйомного механізму і дисковий виступ з трьома отворами для входження штанг. Угорі основи закріплено шарнір, вгорі якого – таріль для приєднання нижньої частини стволу. Основа казенної частини має центральний канал для розміщення ударника стріляючого пристрою.
Вузол повороту та замикання стволу має ручку, схожу на гвинтівкову. Ручка приєднана до основи казенника. Для заряджання міномета ручка виводиться з фіксуючого вирізу верхньої частини казенника і повертається вниз (якщо ствол знаходиться паралельно ґрунту). При цьому основа на кілька міліметрів рухається донизу, відводячи за собою і нижню частину стволу. У кінці ходу ручка входить у зчеплення з тягою вузла повороту стволу. Потім ручку відхиляють вниз (по ходу стволу) і тяга відхиляє ствол вправо від центральної вісі. У ствол (нижню частину) можна вкладати міну.
Потім усі дії проходять у зворотньому порядку. Ручка повертається в центральне положення. Тяга поверне ствол у початкове положення. А при переводі ручки в початкове положення здійснюється замикання стволу.
При цих маніпуляціях проходить зведення спускового механізму.
Боєприпасами в данського міномета-гранатомета служила міна осколкової дії. Також можливо димова. Міна має класичну форму але не краплеподібну. Центральна частина корпусу – циліндрична. У головну частину вгвинчується підривник. До конусної задньої – трубка стабілізатора з перами та метальним зарядом.
Ствол (обидві частини) з гладким каналом. За формою – дві трубки. Нижня частина приєднується до тарелі казенної частини. Верхня частина стволу вгвинчується у власну основу. Основа має форму диска з трьома отворами для з’єднувальний штанг. Внизу в диска є кільцевий виступ з вирізом, що служить для відхилення нижньої частини стволу при вкладанні міни. для утримання верхньої частини стволу служать з’єднувальні штанги.
Опорна плита міномета краплеподібної форми з вузькою частиною наперед. Зверху плити встановлено кріплення для корпусу поворотно-підйомного механізму. На дні плити наявні виступи для кращого зчеплення з ґрунтом. Додатково плита утримується від ковзання (особливо при стрільбі з невисокими кутами нахилу стволу) парою допоміжних опор-станин. Кожна з них має окреме кріплення для переведення з похідного положення в бойове. У кінці опор приєднано сошники.
Корпус опорно-підйомного механізму приєднується до опорної плити шарніром у передній її частині, що дає змогу ексцентричного обертання. Це зроблено для можливості горизонтального наведення в секторі 50о.
Вертикальний кут підйому стволу та стрільби – від 0 до 90о. Піднімання здійснюється завдяки зубчатому сектору на казенній частині стволу та ручці. Мінімальна дальність пострілу – 50 метрів.
Приціл механічний, гвинтівкового типу, встановлений на верхній частині стволу.
Обслуга міномета – 2 бійці.
У похідному положенні міномет переносився на спині як ранець, для чого служили спеціальні ремені. Додаткові опори при цьому складалися вперед. У такому положенні опор міномет на невеликі відстані можна переносити за опору або ручку, прикріплену до однієї з штанг. Для зміни позиції міномет переносили не складаючи.
ТТД 51-mm mortar Madsen :
довжина стволу : 430 мм ;
V0 швидкість : 100 м/с ;
максимальна дальність пострілу : 750 м ;
скорострільність : 5 – 10 постр./хв.;
маса гранатомета : 17,5 кг.
| 
