Maskingevaer Model 1902 Madsen-DRS
Д а н і я
Перший у світі ручний кулемет, прийнятий на озброєння – зразок системи Мадсена. Задум розробки кулемета виник на початку 80-их років 19 сторіччя. Але спершу була створена самозарядна гвинтівка, яка 1886 року запропонована військовим. Більш відома модель – M.1896 Madsen-Rasmussen, яка перебувала на озброєнні данської морської піхоти і застосовувалася кілька десятиліть.
Переробивши конструкцію, отримали ручний кулемет, який став значно відомішим за гвинтівку. Поштовхом для затребування ручного кулемета стало поширення станкового „Максім“ та його недолік – значна маса. Одним з призначень кулемета стало його застосування кавалерією.
Кулемет створювався у компанії Dansk Rekylrifle Syndikat за задумом Вільгельма Мадсена (Vilhelm Hermann Oluf Madsen), офіцера данської армії, а згодом – військового міністра і генерала. У конструкторську групу входив інженер і директор DRS Юліус Расмуссен та зброяр, лейтенант Йенс Скоубе (J. Schouboe) /у рос. л-рі – Шоубе, Шоубое/. Кулемет створено 1902 року, а наступного – розпочато серійний випуск.
З іноземних замовників першою була Росія, яка вела російсько-японську війну. Для цього зразок перероблено для застосування з набоєм 7,62×54R Мосін. У російській армії систему називали „рушниця-кулемет зразка 1902 р.“ /ружьё-пулемёт образца 1902 года/. Пізніше було присвоєно також ім’я „Мадсен“. Всього поставлено більше 1000 штук. У роки 1 Світової війни данський синдикат „ДРС“ запропонував Росії побудувати завод для виробництва кулеметів їх системи. У 1915 році відбулася закладка заводу в місті Ковров, але у зв’язку з подіями 1 Св. війни та революції будівництво затягнулося. А після добудови виготовляли автомати Фьодорова. У СРСР кулемети „Мадсен“ під час ВВВ застосовувалися частково. Переважно ті, що надійшли на склади після приєднання Естонії.
Maskingevaer Madsen кілька разів проходив модернізацію (у 1918, 1940, 1950 та інших роках) і виготовлявся до 1955. Були створені варіанти з набоями 6,55-мм (Японія і Нідерланди), 7-мм, 7,65-мм і 7,92-мм Маузер, 7,62×54 (Росія), 7,62×63 (США), 7,62-мм НАТО. Також – з стрічковим боєживленням, з рідинним охолодженням, авіаційний тощо.
Крім Данії та Росії, кулемети „Madsen“ перебували на озброєнні у більш ніж 20 країнах світу : Фінляндії, Норвегії, Естонії, Болгарії, Бразилії, Китаї, Японії. У частині з цих країн кулемет виготовляли.
Основа конструкції – короб з приєднаним ствольним кожухом. У короб і кожух вставляється ствол з’єднаний з ствольною коробкою. Тильна частина короба закривається затильником з встановленим у ньому УСМ, повертальним механізмом і приєднаним прикладом.
Робота автоматики – за принципом КВС. Постріл проводиться при закритому патроннику. Замикання проводиться зміщенням затвору вниз. Під дією віддачі в момент пострілу, ствол і затвор відходять на деяку відстань. У взаємодії з дном короба затвор піднімається вгору, відкриваючи ствол. При цьому проходить екстрагування гільзи з патронника і короба через вікно у його нижній частині. Затвор повертається у переднє положення за допомогою повертального механізму, встановленого під кутом у нижній задній частині короба. Повертальний механізм складається з напрямного стержня, пружини і важеля, який взаємодіє із затвором. Зведення затвору проводиться ручкою важільного типу, встановленою на правому боці короба і яка під час ведення вогню не рухається.
Постріл проводиться курковим ударно-спусковим механізмом, встановленим у коробі. УСМ дозволяє одинарний або автоматичний режими вогню. Вибір режиму проводиться важелем, який встановлений позаду спускової скоби.
Ствол вгвинчується в отвір у передній частині ствольної коробки. Поверхня стволу має кільцеве оребрення. Канал стволу з 4-манарізами. Кожух стволу по всій довжині має овальні вентиляційні отвори. У зразків різних варіантів ствольний кожух відрізняється. Кулемети останніх модифікацій обладнувалися полум’ягасником. З коробом кожух з’єднується різьбою і фіксується гвинтом.
Магазини всіх моделей вставляються зверху в короб із зміщенням вліво. Магазини ріжкові, різної місткості.
Прицільні пристосування відкриті, встановлені на стволі. Секторна планка розміщена в залежності від застосовуваних набоїв.
Приклад і сошка за роки випуску змінювали свою форму. У перші роки випуску на прикладі не встановлювалася допоміжна сошка. Для кулемета ще перших випусків було створено триногий станок який дозволяв ведення вогню як по наземних цілях, так в зенітному варіанті.
ТТД M.1902 Madsen :
довжина стволу : 590 мм ;
прицільна дальність : 1700 м ;
початкова швидкість кулі : 700-870 м/с ;
темп вогню : 400-450 пострілів за хвилину ;
місткість магазинів : 20, 25, 30, 40 ;
маса : 9,2 кг ;
довжина : 1120 мм.
|