Створення штурмових та автоматичних гвинтівок СЕТМЕ
І с п а н і я
Враховуючи досвід застосування штурмових гвинтівок німецькими та американськими військами під час 2 Світової війни, іспанські конструктори приступили до проектування такої зброї.
Основні роботи були проведені у кінці 40-их років іспанськими зброярами та інженерами німецької компанії „Маузер-Верке“, які емігрували по закінченні війни до Іспанії. За основу було взято конструкцію німецької штурмової гвинтівки StG.45 компанії „Маузер“. Зразок створювався під час війни і мав назву Gerät 06. Прийняту на озброєння „Штурмґевер 45 (М)“ не встигли до кінця війни запустити в серію.
Конструкторські роботи в Іспанії проводили в компанії CETME (Centro de Estudios Tecnicos de Materiales Especiales / Центр технічних досліджень спеціальних матеріалів). У 1949 році в Іспанію переїхав головний конструктор StG.45 (М) – Людвіг Форгрімлер (Ludwig Vorgrimler) і роботи продовжилися під його керівництвом.
У 1950 році експериментальний зразок з назвою LV-50 CETME проходив випробування. Він мало чим відрізнявся від прототипу і в ньому застосовувався німецький набій 7,92×33К. Слід зазначити, що в період 1945-49 років Форгрімлер працював у Франції, де була створена експериментальна штурмова гвинтівка але з американським патроном 7,62×33 „Карбайн“.
Наступний варіант штурмової гвинтівки в Іспанії отримав назву Modelo 2 CETME.
Вона відрізнялася головним чином спеціально створеним патроном 7,92×40 Modelo 53 CETME.
У ньому залишено „німецький“ калібр але збільшено довжину гільзи та масу порохового заряду. Куля, в свою чергу, також унікальна. Вона напівоболонкова з виступаючим вперед гострим осердям, виготовленим з алюмінію. Випробування показали, що така куля має достатню пробивну дію та точність тільки на ближніх віддалях стрільби. Крім того, що на середніх відстанях енергія та швидкість різко починають падати, на кулю має значний вплив вітер.
Продовження робіт викликало кілька обставин. Крім того, що гвинтівка була необхідна іспанській армії, нею зацікавилися у Німеччині, де починали створювати власні збройні формування та служби. Але, як відомо, американські військові виступали за стандартизацію у європейських арміях свого гвинтівкового патрону 7,62×51.
Тому в Іспанії почали шукати золоту середину. Інженерами компанії СЕТМЕ було розроблено варіант патрону стандарту НАТО – 7,62×51 CETME.
За своїми тактико-технічними даними він відноситься до штурмових. Іспанські військові намагалися отримати штурмову гвинтівку а не автоматичну. Для цього зменшено пороховий заряд на 1 грам, а масу кулі – на 2,1 г.
У 1954 році новий зразок гвинтівки було створено. Вона отримала назву Modelo A CETME.
Зазвичай гвинтівку класифікують як автоматичну. Проте, це штурмова гвинтівка з патроном, що за розмірами є гвинтівково-кулеметним, а за характеристиками – штурмовим (автоматним). Виробництво „Модело А СЕТМЕ“ вирішили впровадити на Empresa Nacional de Militares „Santa Barbara“ у місті Ов’єдо. Зацікавленість у виготовленні зразка виявила і німецька компанія „Хеклер унд Кох“ яка володіла частиною необхідної інформації компанії „Маузер“. З її допомогою перші серійні гвинтівки з’явилися уже в 1955 році, а на озброєння її офіційно прийняли 1956 року.
Але роботу над вдосконаленням гвинтівки продовжили. Одним із завдань було пристосувати зразок для застосування з боєприпасами як іспанського варіанту, так і стандарту НАТО. Тобто, гвинтівка одночасно була і штурмовою і автоматичною.
У 1958 році на озброєння прийнято Modelo B CETME з такими ж характеристиками. Інша назва – Modelo 58 CETME.
Гвинтівка уже мала звичний вигляд, що споріднює її з відомим німецьким варіантом G.3 компанії „Хеклер-Кох“.
Найбільш масовий зразок з’явився у 1964 році. Modelo C CETME – справжня автоматична гвинтівка. На той час військове керівництво відмовилося від штурмового варіанту патрону та гвинтівки.
Статті про гвинтівки моделей „В“ та „С“ дивись у розділах „штурмові гвинтівки“ та „автоматичні гвинтівки“, відповідно.
| 
