Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » Ручні кулемети

Vickers-Berthier

Vickers – Berthier Mark 3

В. Б р и т а н і я / І н д і я

Ручний кулемет „Віккерс-Бертьє“ виготовлявся у трьох модифікаціях – Mark (марка) 1, -2 і -3. Усі вони перебували на озброєнні індійських збройних сил. На озброєння у Великій Британії кулемети не приймалися але під час 2 Світової війни ними озброювали підрозділи місцевої самооборони. Також застосовували знамениті підрозділи SAS та інші.

Кулемет створений французьким лейтенантом Андре Бертьє протягом 1905-08 років. З різних причин конструкція не виготовлялася довгий час. Лише на початку 20^-их років минулого століття британська збройна компанія „Віккерс“ викупила право на випуск кулеметів. Зразок приймав участь у конкурсі на ручний кулемет для британського війська але було обрано, як відомо, чеський зразок. Фірма „Віккерс“ почала випуск „ручника“ для озброєння частин індійської армії. Кулемет Vickers-Berthier виготовлявся у модифікаціях Mark I (з 1928 року) та Mark II. Згодом індійське підприємство у місті Ішапур освоїло випуск кулемета з індексом Mark III. У Великій Британії була також створена авіаційна модифікація із високим темпом вогню та дисковим магазином на 100 патронів. Застосовувалися також установки для спарених кулеметів.

Vickers-Berthier Mark 3 випускався у Індії протягом 2 Світової війни, а на озброєнні перебував довгий час. Кулеметів усіх модифікацій вироблено кілька десятків тисяч. Кулемети піхотних моделей відрізняються одна від одної стволами (з оребренням, без нього та з різною товщиною стінок) та деякими іншими особливостями.

Vickers-Berthier усіх моделей застосовувався з набоєм 7,71×56R .303 British.

Для роботи автоматики застосовано принцип ВПГ. Газовий механізм має вбудований регулятор і розміщений знизу стволу. Замикання патронника стволу здійснюється перекосом затвору у вертикальній площині. Постріл проходить із заднього положення затворної рами після замикання патронника. Повертально-бойовий механізм встановлений у ствольній коробці за затворною рамою.

Спусковий механізм ударникового типу із ручним запобіжним пристроєм. Забезпечує одинарний режим вогню або безперервний. Вибір режимів проводять важільним перевідником-запобіжником.

Ствольна коробка закривається знизу та ззаду спусковою рамою, об’єднаною із спусковою скобою, ручкою управління і прикладом. У тильну частину спускової рами опирається повертально-бойова пружина.

Ствол з’єднується із ствольною коробкою сухарним способом, що дає можливість його заміни. Канал стволу має 5 правосторонніх нарізів. Кулемети „Мк.2“ мали стволи із поперечним кільцевим оребренням. Ствол обладнується конусним полум’ягасником.

Боєживлення із верхнім розміщенням магазину. Застосовується ріжковий магазин, аналогічний магазину кулемета „Брен“.

Прицільні пристосування складаються із мушки, розміщеної в кінці стволу та прицілу, встановленого на ствольній коробці. Цілик встановлений на стійці, яка для зміни дальності пострілу піднімається або опускається за допомогою барабанчика розміщеного на ствольній коробці. Стійка розмічена на дальність 1600 метрів.

Приклад і ручка управління об’єднані в один вузол із спусковою рамою та спусковою скобою. Приклад і ручка дерев’яні. Спереду до ствольної коробки приєднано дерев’яну накладку. Частина кулеметів обладнувалася допоміжною ручкою для перенесення. Основа сошки закріплювалася до газової трубки. Частина кулеметів мала додаткову стійку на прикладі. Також кулемети могли встановлюватися на легкі станки-триноги, в тому числі і для ведення зенітного вогню.