Model 20 Recoilless Rifle

С Ш А

Винахід кумулятивних боєприпасів спонукало конструкторів і військових до найширшого їх впровадження в системи озброєння. Тим більше, відбувалося це в ході 2 Світової війни. У 1942 році армія США прийняла на озброєння перший у світі реактивний гранатомет М-1 „Базука“, а до кінця війни виготовлялася уже четверта його модернізована версія М-9А1 „Базука“. Крім того, для піхоти розробляли і реактивну зброю з іншими конструктивними та бойовими властивостями – нарізні безвідкатні гранатомети, що в американській армії називалися безвідкатними гвинтівками. Восени 1943 року провели вдалі випробування Т15. Можливо через брак виробничих потужностей випуск відклали. Через рік зразок прийняли на озброєння як Model 18 Recoilless Rifle.

„Модел 20 Рікойлес Райфл“ – станковий реактивний гранатомет (безвідкатна гармата) подібний до „7,5 cm LG.40“ та „10,5 cm LG.40“ Вермахту чи СГ-82, СПГ-9 та БО-10 радянської розробки.

Застосування в бойових діях Model 20 RR було обмеженим у кінці війни на європейському театрі і проти японських військ. Потім збройні сили США застосовували його разом з іншими реактивними зразками піхотного озброєння : безвідкатним гранатометом М-18 і реактивними „базуками“ М-9 та М-20. Та з більш потужною безвідкатною гарматою М-40, створеною пізніше. Усі зразки мали своє місце в системі озброєнь піхотних та інших підрозділів. Американська армія застосовувала „М-20 РР“ протягом усіх конфліктів, в яких приймала участь від 1945 року до середини 70^-их років. Він був замінений у військах зразком іншого класу – ПТРК „TOW“.

Також гранатомет постачався арміям кількох країн світу. Китайські військові також мали на озброєнні такий гранатомет, що виготовлявся як не ліцензована копія і відомий з назвою „Тип 56“.

Гранатомет М-20 RR застосовувався як станковий або встановлювався на різну техніку. Для французької армії постачали гранатомет закріплений на моторолері „Веспа“. Установку зробили так, що ствол служив сидінням для обслуги. Наведення проводилося переміщенням моторолера. Запас гранат знаходився також на транспортному засобі.

M-20 Recoilless Rifle – станковий нарізний динамо-реактивний гранатомет калібру 75 мм. Для нього сконструйовано патрони з гранатами різної дії, які призначені для боротьби з піхотою противника, оборонними укріпленнями, броньованими рухомими об’єктами та іншими цілями.

Боєприпаси – унітарні патрони 75×408R.

Застосовувалися патрони різного призначення :

бронебійний, кумулятивний ; оснащувався зарядом пентоліту або „Комп Б“ масою 400 г ; пробивна здатність – до 100 мм броні ; маса патрону – 9,92 кг ;

осколково-фугасний ; маса патрону – 9,32 кг ;

запалювально-димовий, із зарядом білого фосфору; маса патрону – 10,3 кг.

Гільза пляшкової форми, із закраїною, стальна. Майже по всій поверхні мала отвори для виходу порохових газів. Метальний пороховий заряд розміщувався в гільзі у герметичному водонепроникному згоряючому мішечку. На поверхні снарядів знаходяться готові виступи для входження у нарізи каналу стволу.

Ствол гранатомета – стальна труба з приєднаною казенною частиною, яка має патронник, затвор та сопло. Заряджання проводиться вкладанням патрону в патронник при відкритому затворі. Порохові гази при пострілі виходять крізь сопло врівноважуючи силу віддачі. Гільзу після пострілу витягують вручну.

Відкривання та закривання затвору здійснюється за допомогою встановленої на ньому ручки.

Ударний механізм розміщено у затворі, спусковий – на стволі.

Основний приціл – оптичний. Встановлений на стволі з лівого боку. Ефективна дальність по рухомих цілях – 350 метрів.

„М-20 РР“ застосовувався разом із станком від кулемета М-1917А1. Його три ноги забезпечують пристосування до місцевості та зміну висоти лінії вогню.

Для перенесення на полі бою служили дві ручки, закріплені разом з обох боків стволу.

ТТД  Model 20 RR :

початкова швидкість гранати : 300 м/с ;

максимальна дальність стрільби : 6400 м ;

прицільна дальність : 500 м ;

довжина : 2008 мм ;

маса : 52 кг з станком.