Model 1917А1  Browning Machine Gun

С Ш А

У ході Першої Світової війни американська армія відчувала гостру потребу в кулеметах різних типів. Підрозділи експедиційного корпусу, що воювали у Європі озброювали кулеметами англійського та французького виробництва. З 1914 року армія США отримувала модернізовані М1895/14 „Кольт-Браунінг“. Лише у кінці війни на озброєння була прийнята нова розробка.

У лютому 1917 року відомий американський конструктор Джон Браунінг (John Browning) продемонстрував військовому керівництву США дві нових розробки – станковий кулемет і автоматичну гвинтівку, більш відому як ручний кулемет BAR М1918. Після випробувань у травні 1917 року, M-1917 .30 cal. Machine Gun приймається на озброєння армії США. Незважаючи на те, що у 1919 році були створені кілька версій М-1919 з повітряним охолодженням стволу, кулемет перебував на озброєнні у США кілька десятиліть – до прийняття на озброєння універсального кулемета М-60. У 20^-ті роки зразок частково оновлювався. А у 1936 році на озброєння прийнято модернізований Model 1917А1, який застосовувався під час 2 Світової війни, війн у Кореї та В’єтнамі, інших конфліктах, де приймали участь американські війська. Випуск кулемета проводили 3 компанії – Colt, Westinghouse, Remington. За всі роки було виготовлено більше 2.000.000 одиниць. Крім названої серії М-1919, було створено на базі М-1917 авіаційний варіант М-1918. Кулемети М-1917 і М-1917А1 встановлювалися також на різній техніці.

„Модель 1917 Браунінг“ виготовлявся також у кількох країнах світу під різні набої – норвежський m/29, польський Ckm wz. 30 і китайський Тип-30 з 7,92×57 Маузер, шведський Ksp m/36 з 6,5×55. Застосовувався ж кулемет арміями близько 20 країн світу.

Модель 1917 і Модель 1917А1 – кулемети з рідинним охолодженням стволу, встановлені на триногий станок.

Кулемети у збройних силах США застосовувалися з боєприпасами 7,62×63 .30-06 Springfield.

Тіло кулемета складається з кількох основних вузлів : ствол і ствольний кожух, короб, затильник короба з корпусом буфера і ручкою управління, ствольна коробка, затвор, спускова коробка, замикаючий, подавальний і повертальний механізми, прицільні пристрої.

У роботу автоматики покладено принцип – КВС. Замикання патронника проводиться вертикальним клином. Під час пострілу рухома система відходить на кілька міліметрів до розмикання з стволом. Потім проходить екстрагування гільзи і зведення ударного механізму. Повертальний механізм встановлений у коробі. До затильника корпуса приєднано трубку з буферним пристроєм. Дією циліндричної повертальної пружини рухомі вузли повертаються вперед, заганяючи новий набій у патронник. Постріл здійснюється одразу після замикання стволу. Затвор рухається по направляючих ствольної коробки. До затвора приєднано ручку зведення, що виходить на правий бік короба.

Спусковий механізм ударниковий, розміщений у спусковій рамі. Спусковий гачок встановлений горизонтально, виходить в отвір у затильнику. Ударник вмонтований у затвор. Вогонь ведеться тільки чергами.

Ствол з’єднаний із ствольною коробкою. Ствол, від патронника, знаходиться у кожухові з водою. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи. Модифікація М-1917А1 оснащувалася полум’ягасником стволу конусного типу.

Боєживлення кулемета проводиться із брезентової стрічки, яка подається з лівого боку.

Прицільні пристосування М-1917А1 відрізняються додатковим кріпленням для зенітного прицілу на кожусі. Приціл стійковий, рамковий, від’юстирований на дальність 2800 ярдів (бл. 2561 м).

Кулемет встановлювався на станок зразка 1917 року або на станок М2. Короб кулемета вкладався у люльку, встановлену на 3-тринозі, з механізмами горизонтального і вертикального наведення.

ТТД  Model 1917А1 Browning :

довжина стволу : 610 мм ;

початкова швидкість кулі : 850 м/с ;

прицільна дальність : 2500 м ;

місткість стрічки : 250 ;

темп стрільби : 450 – 600 постр./хв.;

маса тіла кулемета : 47 кг ;

довжина тіла : 980 мм.