Пистолет-пулемёт Шпагина - 41
С Р С Р
ППШ-41 – один з символів солдата-переможця над фашизмом. Нарівні з „3-лінійкою“, „тридцятьчетвіркою“, „штурмовиком-Ілюшиним“, „сорокап’яткою“, „Щукою“ та „Катюшею“. Георгій Семенович Шпагін створив не так багато зразків зброї, а ввійшов в історію саме завдяки цьому творінню. Можна сміливо стверджувати, що ППШ-41 – кращий пістолет-кулемет 2 Світової війни.
З досвіду „фінської“ війни стало зрозуміло, що пістолет-кулемети потрібні не як допоміжна зброя, а (першочергово) для піхоти. ППД-40 вимагав високої технологічності. Для його заміни проводився конкурс. Через кілька місяців розробки Бориса Гавриловича Шпитального та конструктора Ковровського кулеметного заводу Г. Шпагіна подано на випробування. Обидва зразки не поступалися ППД-40 за тактичними властивостями. А пістолет-кулемет Шпагіна перевершував їх за надійністю і значно (більше 5 разів) за технологічністю, що й було підтверджено під час війни. Випуск ППШ вели неспеціалізовані підприємства, в умовах евакуації. Більшість деталей виготовлялась холодною штамповкою з листової сталі та з’єднанням точковим і дуговим зварюванням.
За створення ППШ-41 зброяр Г.С. Шпагін нагороджений орденом Леніна і став лауреатом Сталінської премії 1 ступеня.
21 грудня 1940 року на озброєння прийнято „7,62-мм пистолет-пулемёт Г.С. Шпагина образца 1941 года“. Випуск налагоджено тільки у липні 1941 року Загорським заводом (Підмосков’я). З наближенням фронту, завод евакуюють до міста Вятські (рос.: Вятские) Поляни, де з листопада 1941 року налагоджено випуск ППШ. Головним конструктором призначено Георгія Шпагіна. Вятсько-Полянський завод став головним підприємством по випуску ППШ-41. Металом і заготовками стволів забезпечували заводи Іжевська. Також п-к Шпагіна випускали Златоустівський машинобудівний завод, Ковровський збройний, Тбіліський та інші. Значну частину виготовили підприємства Москви : ЗиС, машинобудівний та інструментальний, фабрика спортінвентарю, завод лічильно-друкарських машин та інші.
За міжнародною угодою випуск ППШ-41 було налагоджено у Ірані, звідки поставлено кілька десятків тисяч зразків для РСЧА. Зразок пройшов кілька технологічних вдосконалень.
З 1943 року на озброєння в СРСР поступив ППС-43, але це не вплинуло на випуск ППШ. Всього виготовлено більше 6 мільйонів одиниць ППШ-41. Це наймасовіший у світі пістолет-кулемет до цього часу.
На початку 1942 року до п-к Шпагіна розроблено ріжковий магазин ; у 1943 р. його вдосконалили, збільшивши міцність. З 1942 року ППШ виготовляються з перекидним прицілом замість секторного.
Одночасно, в умовах конкурсу оголошеному у 1942 році ГАУ, Шпагін створює нові модифікації : ППШ-41 із знімним дерев’яним прикладом, ППШ-42 з новою ствольною коробкою, коротким кожухом стволу, знімним дерев’яним або складальним металевим прикладом. У 1945 році Шпагін демонструє новий пістолет-кулемет та п-к з викривленим стволом для стрільби з-за перешкод або з техніки. Усі зразки залишилися дослідними.
Під час війни ППШ-41 був популярним у німецькій армії та військах „СС“, які застосовували його серед іншого трофейного та іноземного озброєння. Переобладнані під набій 9×19 зразки (з магазином МР.40) прийнято на озброєння Вермахту з шифром „9-mm Maschinenpistole 717(r)“.
На озброєнні в СРСР ППШ-41 перебував до заміни автоматом Калашникова у 1950-ті роки. Після війни постачався співдружнім країнам у Європі, Африці, Азії. Виготовлявся у Китаї (тип 50), Північній Кореї (модель 49), Угорщині (48.Мінта) та модифіковані зразки у Югославії (М49) та В’єтнамі (К-50). На озброєнні ППШ-41 перебував до 90-их років. Масово використовувався у Корейській, В’єтнамській, Афганській (1979-89 рр.) війнах. Крім того, застосовується до цього часу у локальних конфліктах. Цікаві фото американських солдатів у Іраку та Афганістані з ППШ-41 обладнаними сучасними прицілами та аксесуарами.
„Пистолет-пулемёт Шпагина образца 1941 г.“ сконструйовано з набором оптимальних складових. У порівнянні з потужними пістолет-кулеметами того періоду (Star SI-35, MKMS SIG, 39M Kiraly) ППШ-41 має досить високі ТТХ при найкоротшому стволу, не найсильнішому патронові, найменших габаритах і найпростішою конструкцією. Його куля володіє високою швидкістю і вражаючою енергією, пологою траєкторією. Пістолет-кулемет має високу живучість.
Пістолет-кулемет Шпагіна зразка 1941 року створено за гвинтівковою компонувальною схемою. Ствольна коробка до основи магазину встановлена у виріз ложі.
Патрон – стандартний радянський пістолетний набій 7,62×25 ТТ.
У роботу автоматики покладено принцип ВНЗ. Постріл здійснюється з відкритого затвору ударником, встановленим у затворі непорушно. Затвор має канал для повертально-бойового механізму, екстрактор, ручку перезаряджання з запобіжним пристроєм. Повертально-бойова пружина розміщена на штокові і входить у канал затвору. Шток приєднано до основи, яка має амортизатор, що був спочатку фібровим, а під час війни виготовлявся із шкіри або гуми. Він уповільнює темп, зменшує удари затвору, підвищуючи стійкість зброї та купчастість стрільби.
Ударниковий спусковий механізм дозволяє ведення вогню автоматичним режимом чи одинарними пострілами. Важіль перевідника встановлений перед спусковим гачком. Ближнє положення – черга, відсунутий важіль – одинарний вогонь.
ППШ-41 обладнано ручним запобіжним пристроєм. Важіль запобіжника рухається у пазу ручки і зчіплюючись з ствольною коробкою, блокує рух затвору.
Ствольна коробка прямокутної форми, служить для розміщення затвору, спускового та повертально-бойового механізму, утримання магазину, з’єднання з кожухом стволу, кришкою та стволом.
Кожух стволу і кришка ствольної коробки виготовлені як одне ціле і закріплені до ствольної коробки на шарнірі, що полегшує обслуговування. У задніх частинах кришки і коробки встановлено замикач.
Ствол встановлюється у кожух і може вийматися при розбиранні. Канал стволу і патронник, як правило, хромувались. Канал стволу з 4-ма правосторонніми нарізами. Кожух продовжується за зріз стволу утворюючи дульне гальмо-компенсатор.
Магазин барабанний (від ППД-40). 1942 року сконструйовано ріжковий. Він мав малий запас міцності і з 1943 року замінений на новий. Усі магазини застосовуються в кожному зразку без змін. Важіль зміни магазину знаходиться під ствольною коробкою.
Спершу ППШ-41 мав секторний приціл. Планка від’юстирована на 500 метрів з кроком 50 м. З 1942 року виготовлявся з L-подібним перекидним (2 положення) ціликом з бічним захистом. Основи прицілів кріпляться на кришці ствольної коробки. Основа мушки з намушником – на ствольному кожуху.
Ложе коротке з напівпістолетною шийкою прикладу. Виготовлене переважно з берези. У передній частині ложе – виріз, куди вкладена ствольна коробка. Приклад з стальним затилком.
Антабки-скоби прикріплені на лівому боці : верхня на кожусі стволу, нижня – на прикладі.
У комплект пістолет-кулемета входить ремінь, підсумки для магазинів, шомпол, інструмент, подвійна мастильниця. Частина інструментів зберігається у вирізі прикладу, закритому кришкою у затильнику.
ТТД ППШ-41 :
довжина стволу : 269 мм ;
початкова швидкість кулі : 500 м/с ;
прицільна дальність : 500 м ;
ефективна дальність : 300 м ;
темп стрільби : 900 - 1100 постр./хв ;
швидкострільність : 40 (одинарним) / 70-120 п./хв ;
місткість магазину : 71, 35 ;
маса п-к без магазину : 3,6 кг ;
маса : 5,5 кг / 4,3 (ріжковий магазин) кг ;
довжина : 842 мм.
Маса з боєкомплектом – 9,2 / 7,7 кг.
|