8,9 / 20 cm Leichter Ladungswerfer
Н і м е ч ч и н а
Вермахт протягом свого існування застосовував велику кількість зразків мінометів власної розробки та трофейних. Одні з них були масовими, інші виготовлялися невеликої кількості. Серед таких і 8,9 / 20 cm Leichter Ladungswerfer. За конструкцією це надкаліберний міномет, що нагадує бомбомети 1 Світової війни. Часто його називають стержневим але спосіб пострілу має відмінності. Визначення „Ladungswerfer“ означає дослівно метальник вантажу. А „Leichter“ (легкий) вказує на відмінність від іншого подібного зразка з міною калібром 380 мм.
Інформація про міномет „89 / 20“ обмежена. Відомо, що його виготовили близько 140 одиниць і застосовували як інженерний. У позначенні однієї з мін боєкомплекту вказано на 1940 рік, а в конструкції застосовано вузли від міномета 8 cm Granatwerfer 34. Зразок створено на початку 1940 рр. Бойове застосування почалося з 1942 року.
8,9 / 20 cm Ladungswerfer сконструйовано за схемою „уявного трикутника“ але міна не вкидається у ствол, а надягається на нього трубкою стабілізатора. „8,9“ означає діаметр трубки (за німецьким стандартом у сантиметрах) а „20“ – калібр бойової частини міни (200 мм). Метальний заряд знаходився у трубці стабілізатора. Його ініціювання здійснювалося електро-запалом. Застосовувалися міни фугасної дії та димові. Маса вибухової речовини у фугасній міні становила 7 кг. А маса міни – 21,3 кг. Міни складалися з головної частини із зарядом ВР та підривником. Хвостова частина складалася з трубки, пер стабілізатора і метального заряду. Підривник міг встановлюватися у положення на негайне спрацювання та із затримкою в 0,15 с. Повна довжина міни становила до 800 мм. Розмах пер стабілізатора – 270 мм.
Також застосовували гарпунні заряди з тросами для розтягування загороджень, мін тощо.
8,9 / 20 cm Le.Ladungswerfer з фугасною міною застосовували для знищення мінних полів чи утворення проходів у них, руйнування легких загороджень та для інших цілей. Недоліком міномета у цьому плані була мала дальність пострілу.
Міномет складається з стволу з казенною частиною і механізмом проведення пострілу, лафета-опори з кронштейном, опорної плити та прицілу. Кронштейн лафета включений в конструкцію для того, щоб міну можна було надягти на ствол. У похідному положенні міномет розбирався на 3 вузли та приціл.
Ствол – стальна труба, нагвинчена на казенну частину. У стволі розміщено ізольований провідник, який контактує із запалом метального заряду міни. Електричний струм подавався від акумулятора чи генератора, на кшталт тих, що застосовують мінери. Кабель давав змогу роботи постріл з віддалі. Казенна частина стволу має шарову опору, подібну з такою у міномета 8 cm Gr.W.34.
Опорна плита „89/20 см Ладунґсверфер“ запозичена у того ж таки міномета. Прямокутної форми, з ручкою для перенесення. Маса плити – 19 кг.
Опора-лафет також від 81-мм міномета. Вона має основу, до якої шарнірно приєднано ноги. Лафет об’єднано з підйомним і поворотним механізмами. Кронштейн з’єднує лафет з стволом. На лафеті також встановлюється приціл.
Вертикальний кут стволу змінювався від 45о до 80о. По горизонталі – 5о.
Міномет призначався для перенесення у наспинних в’юках обслугою чи в’ючними тваринами, перевезення гужовим візком, на автомобілі тощо.
ТТД 8,9/20 cm Le.Ladungswerfer :
довжина стволу : 540 мм ;
дальність стрільби : 700 м ;
бойова скорострільність : до 10 постр./хв.;
маса : 93 кг.
| 
