Вторник, 05.11.2024, 11:00
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS

П л а с т у н - У к р а ї н а

Меню сайту
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » гладкоствольна зброя

Model 37 Ithaca

Model 37 Ithaca Trench

С Ш А

Серед американських бойових гладкостволок особливо виділяється рушниця компанії „Ітака“. Конструкція створена тим же невтомним Джоном Браунінгом на початку 20 століття. У той час коли у виробництво впроваджувалися й інші його розробки-однокласниці : М-1897 та М-1912 у компанії Winchester, Auto-5 у Fabrique Nationale та Remington. Але свою популярність рушниця почала здобувати тільки в період Другої світової війни.

За час своєї активної конструкторської діяльності Браунінг створив кілька моделей гладкоствольних помпових рушниць. Здавалось би, яка в них різниця? Але кожна з них має свою особливість, свої переваги і, зрозуміло, недоліки. Чому даний зразок довго не отримував розвитку і популярності, причин кілька. Перша – дорога у виробництві. Друга причина – компанії США протягом цього часу випустили мільйони одиниць більш дешевих зразків. Чи застосовувалася рушниця першого випуску в боях 1 Світової війни інформація відсутня. Більш за все – ні.

Отже, конструктор Джон Мозес Браунінг (John Moses Browning) у 1913 році створив нову конструкцію дробової рушниці з помповим перезаряджанням. Патент на розробку він отримав 1915 року і запропонував виготовляти зразок Remington Arms Co. З 1917 року компанія проводила випуск рушниці 20 калібру з назвою Remington 17. На початку 1930 років її замінила „Ремінґтон 31“, що згодом розвинулася у більш відому Remington 870.

Тоді ж, на початку 30-их рр. у „Ремінґтон Армс“ закінчувався дозвіл на випуск зразка 1915-17 року і фірма „Ітака“ скористалася ситуацією, перекупивши право на випуск рушниці.

З 1937 року Ithaca Gun Company (Збройна компанія Ітака) проводить випуск дробової рушниці Model 37 Ithaca. У 2017 році зразок відзначить століття з початку випуску і 80-ліття під торговою маркою Model 37®.

За час виробництва компанія змінювала свою назву, власників і навіть місце виробництва. Рушниці також мають різні позначення в залежності від великої кількості модифікації. Але і в тому і в іншому випадках позначення „Ithaca“ присутнє.

Офіційно на озброєння армії, флоту чи авіації США рушниці „Ітака“ не приймалися. Але під час 2 Світової війни та за інших потреб уряд укладав з фірмою договори про покупку партій дробовиків. До речі, під час війни „Ітака“ виготовляла пістолет „М-1911А1 Кольт“ та пістолет-кулемет „М-3“. Рушниці поступали на оснащення поліції Сполучених Штатів. Для цього сконструйовано кілька спеціалізованих зразків.

У цій статті розглядаються цивільні, службові, поліційні та армійські варіанти сконструйовані під набій 12 калібру. Хоч компанія виготовляла зразки і в 16, 20 та 28 калібрах. Випуск першого зразка компанія проводила переважно для мисливців. У найпотужніших моделях застосовано стволи довжиною 30 дюймів (762 мм).

Восени 1941 року уряд США замовив у „Вінчестер“, яка постачала таку зброю в роки 1 Світової війни, партію траншейних дробовиків. Зреагувавши на виклик часу, фахівці „Ітака“ створили свій варіант бойової рушниці.

Model #37, 12/20 Ithaca

Особливих змін у конструкцію не вносили. Лише застосували короткий ствол, що не потребувало ніяких зусиль, бо рушниця від початку була пристосована до цього. Також застосували ствольний пристрій для встановлення багнета і кожуха. Весною 1942 року Ithaca Gun отримала замовлення на постачання бойових дробовиків (у фірмовій документації зразок мав позначення вказане вище). Також поставлялися рушниці без комплектування ствольним пристроєм і цивільні моделі. Такі зразки призначалися для несення варти та навчання. Вважається, що за час війни компанія продала армії близько 3600 спеціально виготовлених зразків (без довгоствольних мисливських). По закінченню війни „Ітака Ґан“ відновила випуск рушниць для цивільного ринку.

У 1962 році фірма знову почала працювати за урядовим замовленням. На цей раз як допомога Південному В’єтнаму було відправлено 22 тисячі дробовиків 12 калібру з 20-дюймовими стволами.

Конфлікт у В’єтнамі переріс у широкомасштабну війну і невдовзі збройні сили США самі потребували додаткового озброєння. Кілька наступних років Ithaca проводила поставки рушниць для американських військ. Основним зразком була модель 12 калібру з стволом 20 дюймів. Також була замовлена деяка кількість справжнього траншейного дробовика з багнетом. Навіть багнети замовлялися заново, бо зразки 1917 року уже не застосовувалися. Дробовики поступали на оснащення військово-повітряних сил, тилових служб (як вартова зброя), морської піхоти і, навіть, SEAL (морських котиків). Точна кількість рушниць переданих за час війни у В’єтнамі невідома.

Після виконання замовлення „Ітака ґан“ почала комерційних випуск 20-дюймових рушниць, що стали популярними. На них відсутні клейма військової прийомки, а деталі мали гравіювання.

Про постачання військовим структурам США компанією Ітака дробовиків у подальшому невідомо. Спершу такої потреби не було. У кінці минулого століття Ithaca переживала не кращі часи. Коли американській армії знову знадобилися бойові гладкостволки, різні зброярні запропонували більш сучасні розробки.

Model 37 Trench Ithaca – бойова гладкоствольна рушниця призначена для дій на близькій віддалі.

Компонування – класичне з розрізним ложе, підствольним трубчатим магазином і ручним перезаряджанням за допомогою накладки (помпова). Конструкція передбачає просту заміну стволу і магазину. Тому можна застосовувати стволи різної довжини, а магазини різної місткості.

Патрон – 12 калібру з картечним або кульовими зарядами. Джерела вказують на застосування набою 18,5×76, тобто з 3-дюймовою гільзою. Очевидно, це для сучасних зразків, бо під час 2 Світової війни стандартним у американської армії був набій з гільзою 70 мм.

Ствольна коробка прямокутної форми, відкрита тільки знизу. До тильного боку коробки приєднується приклад. Спереду – ствол і магазин. З’єднання стволу з ствольною коробкою – за допомогою секторних пазів. Ствол і коробка виготовлено з високоякісної сталі. Довжина стволу – 508 мм.

Замикання патронника проводиться перекошуванням затвору вгору і зчеплення його з виступом ствольної коробки. Рух затвору проводиться за допомогою накладки на магазині, що з’єднана із затвором тягою. Тяга встановлена з лівого боку стволу та магазину. Екстрагування гільз відбувається через вікно в нижній частині ствольної коробки. Це ж вікно служить і для наповнення магазину.

Спусковий механізм розміщено на спусковій рамі, встановленій у ствольну коробку. Обладнаний ручним запобіжним пристроєм. Вимикається кнопкою, встановленою за спусковим гачком.

Магазин трубчастий, розміщений знизу стволу. Стандартним є магазин 4-місний. Подовжений – на 7 або 8 набоїв. Наповнення проводять через вікно ствольної коробки. Ручка перезаряджання типова для американської помпової зброї – дерев’яна з кільцевими проточками. На сучасні варіанти може встановлюватися пластикова.

Прицільні пристосування постійного типу. Відкриті мушка і цілик встановлено на стволі. У сучасних комерційних варіантах застосовується вентиляційна планка з розміщеними на ній прицільними пристосуваннями. Також застосовуються сучасні оптичні приціли.

Приклад дерев’яний, з шийкою напівпістолетної форми. Затильник у комерційних зразках – з товстою гуми. У бойових застосовувався стальний.

Модель 37 Тренч Ітака“ оснащувався пристроєм для прикріплення багнета і антабок. Зверху стволу встановлювався щиток для захисту від опіків.

Багнет застосовувався однаковий для всіх бойових дробовиків армії США – М-1917.

Варіанти рушниці Model 37 Ithaca

Model 37 Homeland Security

Model 37 Stakeout

Категорія: гладкоствольна зброя | Додав: Plastun (19.02.2016)
Переглядів: 337 | Рейтинг: 1.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Пошук
Статистика
Оцініть
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 24

Copyright MyCorp © 2024