John  Moses  Browning

Народився Джон Мозес Браунінг (John Moses Browning) 21 січня 1855 року в родині майстра-зброяра у м. Огден поблизу Солт-Лейк Сіті.

Першу рушницю Джон зробив своїми руками у віці 13 років. Від дульнозарядної зброї молодий конструктор швидко дійшов до новітніх на той час зразків. З братом відкривають майстерню. У 24 роки отримує перший патент на затворну гвинтівку з важелем-скобою, продавши її фірмі „Вінчестер". Сам конструює нові зразки мисливської зброї. Протягом життя не мав власної компанії. Всі розробки творив для кількох фірм у Америці та Європі. Найбільше співпрацював з бельгійською „Фабрік Національ" та американською „Кольт". За життя Браунінг сконструював більше півсотні моделей різних класів (не рахуючи модифікацій). На його творчому рахунку 128 патентів. Багато зразків зброї створено під оригінальні „браунінговські" набої, що стали класичними.

Ім’я „Браунінг" більше асоціюється та відоме з створення пістолетів. Адже саме він є основоположником сучасного класичного пістолета. Але, як не дивно, конструювання нарізної зброї Джон Браунінг починав з розробки автоматичних та напівавтоматичних гвинтівок та кулеметів.

У 1890 році  зброяр отримав патент на ручний кулемет. А першим прийнятим на озброєння армії США та запущеним у виробництво був станковий кулемет зразка 1895 року – „Colt-Browning М 1895". Спочатку це був зразок на важкому лафеті артилерійського типу, а згодом – на легкій 3-нозі. Кулемет виготовлявся різними компаніями. У 1914 році пройшов модернізацію („Кольт-Браунінг М 1895/1914") і експортувався до Росії та інших країн. Відомі варіанти під різні набої.

Одночасно з конструюванням кулемета, Дж. Браунінг створює однозарядні та магазинні гвинтівки, самозарядні гвинтівки та гладкоствольні рушниці. Одна з найпопулярніших мисливських нарізних гвинтівок – „Winchester Model 1894", яка виготовлялась до 2006 року. Повідомлялось про випуск партії цієї моделі у 2010 році компанією „FN". Рушниця створена з підствольним трубчатим магазином, ручним перезаряджанням та багатьма варіантами набоїв. Всього випущено більше 8 мільйонів екземплярів.

Серед конструкцій багатозарядних гладкоствольних рушниць Браунінг також часто був першовідкривачем. „Winchester Model 1897" – рушниця „помпового" перезаряджання. З початком І Світової війни рушниця стала бойовою. Армія США прийняла на озброєння М 97 Winchester з вкороченим стволом та обладнану багнетом.

Як мисливці, так і армія отримали новий зразок помпового дробовика у 1912 році. Армійський варіант „Winchester Model 1912" мав мілітарний вигляд, застосовувався і під час ІІ Світової війни та включно до В’єтнамської. На його базі створено сучасну модифікацію.

Відома також модель бойового дробовика „Ithaca 37". Виготовлявся він фірмою „Ітака" з 1937 року. Але це розробка Браунінга 1912-15 років.

Починаючи з 1898 року зброяр створює самозарядну гладкоствольну рушницю Browning Auto-5 з підствольним магазином. Дія автоматики заснована на застосуванні принципу „довгий відхід стволу". Невдача з пропозицією конструкції американським фірмам змусила зброяра звернутись до бельгійської компанії „Fabrique Nationale". Згодом рушницею „Browning A-5" зацікавилась і фірма „Ремінгтон". З 1906 року виготовляється „Remington model 11".

Співпраця Браунінга з фірмою „ФН" розпочалась ще раніше, – у 1896 році, коли директор фірми закупав патенти конструктора та вмовим його перїхати до Бельгії.

У 1897 році Джон Браунінг запатентував конструкції самозарядних пістолетів. На основі патентів він створює один за одним кілька моделей пістолетів. Кожен мав свій патрон та відмінності у конструкції та принципі роботи. Та всі зразки об’єднувало застосування єдиної концепції у розташуванні механізмів і деталей з кожухом-затвором, що стала класичною для пістолетів.

Перший – M 1900 Browning, з патроном 7,65×17SR Browning, виготовлявся „ФН".

Пістолет M 1902 Colt-Browning було створено 1900 року для компанії „Кольт". Набій – 9×23SR Browning.

Найвідоміший – M 1903 Browning для бельгійської фірми. Патрон 9×20SR Browning Long.

У 1905-1912 роках конструктор розробляє серію кишенькових пістолетів та патрон 6,35×15,5HR .25 ACP. Також – один з найпопулярніших набоїв 9×17К Browning .380ACP для „Colt M1908".

Важко сказати яке з творінь Браунінга є найвідомішим. Та одне з них не викликає сумніву – M 1911A1 Colt. Пістолет створено 1908 року і прийнято на озброєння армії США. Модель мала і має багато модифікацій. Для нього створено і такий же популярний боєприпас 11,43×23 .45 ACP.

З пістолетів останнього періоду творчості Браунінга відомі зразки 1912 – 1922 років. Серед них кілька спортивних моделей.

1918 року на озброєння армії Сполучених Штатів приймається новий зразок – автоматична гвинтівка Browning М 1918 BAR (Browning Automatic Rifle, BAR /Браунінга автоматична гвинтівка/). Гвинтівка була створена у 1917 році ; протягом кількох років її вдосконалював автор, а потім – працівники фірми. „Модель 1922" була перетворена у справжній кулемет з сошкою. Модифікація 1940 року Browning М 1918А2 BAR була останньою і виготовлялась до 1950-их років.

Станковий кулемет „Colt-Browning М 1895" у 1917 році був замінений моделлю М 1917. На основі даної конструкції створено модифікації М 1917А1, М 1919, М 1919А1 – А6, які виготовлялись до 1950-их років у різних країнах, під різні набої.

На базі „М 1917" Браунінг створив крупнокаліберну 12,7-мм модель кулемета, яка була прийнята на озброєння під назвою „Browning М 1921" з рідинним охолодженням стволу. Через 2 роки у кулеметі змінено рідинне охолодження на повітряне. Згодом зразок проходить кілька вдосконалень. Застосовується до цього часу як „Browning М 2HB".

Джон Мозес Браунінг помер 1926 року у Брюселі.

Його останнє, незакінчене творіння було завершено працівниками „FN" і також принесло йому славу – M 1935 HP Browning FN.