Вогнепальна зброя в Україні

Зброя і тактика козацького війська

Географічне положення нашої держави сприяло тому, що вогнепальна зброя могла потрапити до України двома шляхами : зі сходу й півдня, де вона виникла, та із заходу, де швидко розвивалась. У Галицько-Волинську державу артилерія потрапила з Німеччини через Польщу.

Перші гармати з’явилися у Львові 1394 року з наказу князя Ягайла. Пушкар Зброжек привіз до міста кілька гармат і 6 діжок пороху. З тих пір місто постійно утримувало гармашів, які мали нагляд над оборонними засобами, виробляли порох. 1468 року у Львові заснували людвисарню (ливарний цех), де відливали і гармати та спорядження. Львівська людвисарня постачала свої вироби для міста та навколишніх замків.

Маємо інформацію кінця ХV століття про значну різновидність артилерії в різних українських замках : тарасниця (фортечна гармата), бомбарда, гуфниця, шротівниця, серпентина, фалькон, фальконет, соловій, колюбрина, петрієра, октава, регіментові.

Ручна вогнепальна зброя з’явилась дещо пізніше. У історичних джерелах вперше згадується наявність двох рушниць у Вінниці 1471 року.

Початок козаччини відзначався різноманітністю озброєння. Спочатку це була холодна зброя : луки, шаблі, списи та інше. З часом козаки мали рушниці. Історичні джерела згадують різні види ручного озброєння : ручниці, рушниці, гаківниці, аркебузи, мушкети, самопали, пістолі, яничарки, фузії. Тільки у 1617 році гетьман Петро Конашевич Сагайдачний наказом ввів і подбав, щоб кожен козак був озброєний вогнепальною зброєю. Великої сили досягла тоді і козацька артилерія. За часів Запорозької Січі розвинулося власне виробництво зброї. Відливали стволи гармат і рушниць також на Січі, Слобожанщині.

Оснащення козаків мало багато спільного з московським військом та європейським.

У кращі часи козак був озброєний рушницею, двома пістолями, списом, шаблею. Порох козаки носили в порохівницях, часто виготовлених з рогів тварин ; кулі – у шкіряних мішечках.

Тактика козачого війська  відрізнялась від інших європейських армій і була дещо подібною з російською. Але козаки не возили з собою захисних споруд. Захистом їм в обороні служили вози обозу. Козацькі полководці виставляли їх у вигляді кола, прямокутника тощо. І козаки вели бій під їх прикриттям, а – також, атакуючи ворога з-за них. Тримаючи глибоку оборону козаки викопували із зовнішнього боку возів рів, насипаючи землю між ним та возами.