Model 9A1 Flamethrower

С Ш А

Розвиток ранцевих вогнеметів у США почався на початку 1940^-их років. Військові та політики зрозуміли, що рано чи пізно американські солдати вступлять на поле бою. А німецька армія та японська мали таку зброю і застосовували її в бою. Розробка досконалого вогнемета тривала кілька років. З’явившись у 1940 році, дослідний зразок мав багато недоліків. Наступного, 1941, армія США прийняла на озброєння M-1 Flamethrower.

Бойове застосування на початку 1942 року призвело до першої модернізації і М-1А1 застосовували до кінця війни. Проте, вдосконалення вели постійно і невдовзі на озброєння прийняли переконструйований М-2 Flamethrower. А до кінця війни – М2А1.

Війна у Кореї 1950-53 рр. привела до подальшої модернізації. Останній варіант М-2 був основним у збройних силах США до війни у В’єтнамі, хоч і від попередніх випусків не відмовлялися.

У ході В’єтнамської війни сухопутні сили та морська піхота почали отримувати нову версію вогнемета – M-9A1-7 Flamethrower. Це був останній струминний вогнемет створений у США. Разом з попередніми варіантами М-9А1 перебував на озброєнні американської армії до 1978 року. Майже одночасно з М-9А1 морська піхота і сухопутні сили отримали перший у світі універсальний реактивний гранатомет-вогнемет М-202.

Model 9A1-7 Flamethrower – ранцевий струминний вогнемет, призначений для дій в передових порядках піхоти і підтримки її в бою, коли інша зброя не дієва або не ефективна. У наступі вогнемет застосовували для знищення сильно-захищених оборонних точок, дій в населених пунктах ; в обороні – для створення вогневого загородження та інших завдань ; знищення бронетехніки також може бути ефективним, але зрозуміло, що на зовсім близькій віддалі. Вогнесуміш може пошкодити прицільні пристосування, навісне обладнання, проникнути в моторний відсік тощо.

„Модель 9А1-7 Флеймровер“ – модернізований зразок М-2А1-7. Він є легшим і простішим у застосуванні. Було перероблено майже усі елементи. Підвісна система та балони вдосконалено з метою підвищення надійності та, одночасно, зменшення маси. Пускову рушницю також вдосконалили.

Крім американських збройних сил вогнемети М-2 – М-9А1-7 застосовували військові ще близько 10 країн.

Вогнемет Model 9A1-7 складається з :

підвісна система – рама-основа з ременями ;

балони-резервуари для вогневої суміші ; балонів 2 ; один з них меншого об’єму для того, щоб розмістити резервуар для повітря не збільшуючи габарити всього ранця ;

пускова рушниця з елементами електричного запалювання бойової речовини ;

система подачі суміші з балонів та шланг.

У якості бойової речовини застосовували бензин, суміші бензину з іншим моторним паливом або згущений бензин. Об’єм двох балонів становив 18 л.

Резервуар для витіснення вогнесуміші з балонів має кулясту форму. У ньому розміщували стиснене повітря або азот.

Рушниця-брандспойт стала короткою і мала одну ручку. Спусковий важіль великого розміру. В рушниці розміщено систему запалювання з піропатронами та запобіжний пристрій.

Швидкість випускання суміші становить до 1,9 л за 1 секунду. Час одного вогнеметання не перевищує 8 с. Максимальна дальність – 40 метрів. Ефективна – від 20 м, залежно від тип суміші та напряму і сили вітру.

Маса спорядженого вогнемета – 31 кг.