Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » Універсальні кулемети

MG SIG-710

Maschinengewehr SIG – 710-3

Ш в е й ц а р і я

Універсальний кулемет SIG 710-3 – розвиток попередніх моделей ручних кулеметів компанії Schweizerische Industrie Gesellschaft. Невдача з прийняттям на озброєння у Швейцарії MG50 SIG та його обмежені експортні поставки сприяли продовженню конструкторських пошуків.

Роботу над новою серією почали у першій половині 50^-их років. Як і у компанії „Вафенфабрік“, звернули увагу на німецький „МҐ.42“. Конструктор кулемета – Едуард Бродбек. Протягом створення зразка, між ним і прототипом найбільше схожості залишилося зовні.

Перший варіант мав назву Model 55 і пропонувався під гвинтівкові боєприпаси на вибір замовника. Фірмове позначення базової моделі – SIG-710. На замовлення Швеції зразок було допрацьовано у варіант SIG 710-1 з патроном 6,5×55 „Маузер“. Кулемет відомий переважно як ручний.

MG SIG 710-1 зовні був найбільш схожий на MG.42 стволом, закритим по всій довжині кожухом. Але він мав „класичний“ дерев’яний приклад, іншу будову механізмів. Заміну стволу проводили через дверцята у ствольному кожухові.

Наступна модель – MG SIG 710-2, – створена під патрон 7,92×57 „Маузер“. Але дані про її випуск та перебування на озброєнні відсутні.

Зовні кулемет найбільш відрізняється. Він має напіввідкритий ствол. Інша частина стволу закрита трубчатим кожухом з вентиляційними вікнами. Для заміни ствол за допомогою ручки витягували вперед. Боєживлення проводилося з стрічки типу „МҐ.42“, вкладеної у круглу коробку.

Maschinengewehr SIG 710-3 ввібрав попередні напрацювання. Кулемет виготовлявся серійно з 1963 року. Експортувався до Ліхтенштейну, країн Латинської Америки та Африки.

Протягом випуску MG SIG 710-3 вдосконалювали. Така модель відрізняється заміною дерев’яного прикладу на металевий. Виготовлявся до початку 80^-их років.

„Машиненґевер ЗІҐ 710-3“ застосовувався у варіантах ручного на сошці та встановлювався на 3-ножний станок.

Набій – 7,62×51 NATO.

Принцип роботи автоматики і замикання стволу полягають у застосуванні віддачі напівзалежного затвору (ВНЗЗ). Уповільнення відходу затвору відбувається завдяки входженню роликів бойової личинки затвору в уступи муфти стволу. Затвор складається з таких основних вузлів : стебла, бойової личинки та втулки з ударником. Постріл здійснюється з положення „затвор на шепталі“. Під час пострілу повертально-бойова пружина рухає затвор вперед. Після входження патрона в патронник бойова личинка зупиняється, а втулка продовжує рух і розводить ролики в уступи, а ударник розбиває капсуль. Порохові гази тиснучи на денце гільзи і, відповідно, на бойову личинку відштовхують затвор назад. Їм протидіють опір роликів та спротив повертально-бойової пружини, сповільнюючи відхід до зниження тиску. Потім затвор відходить назад до затильника ствольної коробки. Зведення затвору проводиться ручкою, встановленою на планці, що закриває щілину ствольної коробки.

Повертально-бойова пружина встановлена у прикладі. Із затвором вона з’єднана штоком.

Спусковий механізм ударниковий, встановлений у спусковій коробці. Коробка приєднана до ствольної коробки і відзначається компактністю. Спусковий механізм забезпечує ведення вогню а автоматичному режимі, обладнаний ручним запобіжним пристроєм.

Ствольна коробка „МҐ ЗІҐ 710-3“ прямокутної форми. Зверху по всій довжині закривається кришкою. У кришці змонтовано приймальний механізм стрічки. Тильна частина ствольної коробки трубчаста і служить для приєднання прикладу.

Ствол швидкозмінний, наполовину закритий кожухом. Застосовуються стволи двох типів – стандартний (2,05 кг) та важкий (2,5 кг) для застосування у варіанті станкового. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи. У кінці стволу методом фрезерування виконано полум’ягасник з поздовжніми щілинами. Ствольний кожух з трьох сторін має поздовжні вентиляційні отвори. З правого боку повністю відкритий. Заміна стволу проводиться через правий бік кожуха за допомогою приєднаної до стволу пластмасової ручки на металевій основі.

Боєживлення стрічкове, лівостороннє. Застосовуються стрічки американського типу або німецького. Для їх зміни необхідна часткова заміна деталей у приймачі. Стрічки місткістю 50 набоїв з’єднуються одна з іншою за допомогою патрона і вкладаються в коробки.

Прицільні пристосування відкритого типу. Цілик встановлено на секторній планці, розміченій до 2000 м. Основа прицілу змонтована на кришці ствольної коробки, основа мушки – в кінці кожуха стволу. Також передбачено застосування кулемета з оптичним прицілом 2,5^х. З його допомогою можна вести вогонь на дальність 2200 метрів. Маса прицілу становить 1,5 кг.

Ручка управління прикріплена до спускової коробки. Виготовлена з пластмаси.

Приклад виготовлено з стальної труби перемінного діаметру. У кінці пригвинчено затильник. При його зніманні виймається пружина повертально-бойового механізму.

Сошка приєднується до стволу, складається назад під кожух.