Mitragliatrice Modello 1914 FIAT - Revelli

І т а л і я

Королівська армія Італії на початку століття застосовувала кулемети іноземної розробки. Спроби створити італійський станковий кулемет проводилися з 1900 року. Але перший вітчизняний зразок був прийнятий на озброєння згодом. Його конструктор – Ревеллі (Abiel Revelli), – демонстрував дослідні зразки з 1907 року. У 1914 році „Моделло 1914 ФІАТ-Ревеллі“ прийняли на озброєння, хоч кулемет не позбувся багатьох вад. Випуск проводила компанія „ФІАТ“ до кінця 1 Світової війни.

Mod.1914 FIAT-Revelli застосовувався італійською армією до кінця 2 Світової війни. Під час італо-ефіопських воєн особливо відчувався такий недолік кулемета як рідинне охолодження стволу. З 1935 року кулемет замінювали на озброєнні зразком Mod.1914/35 FIAT-Revelli. Під час Другої Світової війни кулемет перебував на озброєнні Вермахту з назвою Schwere MG 200(i) /важкий кулемет 200 (Італія)/.

Боєприпасами у кулеметі служили набої 6,5×52 М-91 Mannlicher-Carcano.

У роботі автоматики застосовано принцип ВНЗЗ. Уповільнення відбувалося за допомогою важеля, з’єднаного із стволом. Постріл відбувався з переднього шептала. Під час пострілу ствол разом із затвором на кілька міліметрів відходили назад, гасячи енергію відкату. Після цього важіль звільнювався від стволу і давав змогу затвору відходити назад. Рухомі механізми у переднє положення рухалися після дії буферного пристрою, встановленого у коробі. Зведення затвору проводилося ручкою, встановленою зверху короба.

Спусковий механізм дозволяв ведення вогню тільки у автоматичному режимі. Кулемет мав ручний запобіжний пристрій.

Ствол встановлювався у кожух, що служив резервуаром для охолоджувальної рідини (5 л). Система охолодження мала паровідвідний клапан і ручний насос для підкачування води із зовнішніх каністр. Канал стволу з 4^-ма правобічними нарізами. Ствол кулемета обладнувався конусним полум’ягасником.

Боєживлення проводилося із коробчастого магазину, де патрони розміщувалися по 5 штук 10^-ма рядами. Після відстрілу останнього набою коробка випадала із короба автоматично. Для надійної роботи автоматики кулемет мав вбудовану мастильницю для змащення патронів перед подачею в патронник.

Приціл стійковий, встановлювався на ствольній коробці ; основа мушки – на ствольному кожухові.

Управління стрільбою проводилося двома вертикальними ручками.

Станок – триножний. У 1917 р. було виготовлено партію кулеметів із сошкою.

ТТД  Modello 1914 FIAT-Revelli :

довжина стволу : 654  мм ;

початкова швидкість кулі : 640 м/с ;

прицільна дальність : 2500 м ;

ефективна : 700 м ;

місткість стрічки : 50 ;

темп стрільби : 600 постр./хв.;

бойова маса кулемета : 40 кг ;

довжина тіла : 1180 мм.