Mitrailleuse  Modèle 1897 – 1914 Hotchkiss

Ф р а н ц і я

У Європі перший станковий кулемет з повітряним охолодженням з’явився майже одночасно з американським „Кольт-Браунінг“. У середині 90^-их років 19 століття австрійський офіцер Адольф Одколек запатентував свою розробку. Для запуску кулемета у виробництво зброяр не мав можливості. Конструкція була викуплена Hotchkiss et Cie – французьким філіалом американської компанії „Гочкіс“ і доопрацьована для масового випуску. Сам Бенджамін Гочкіс (Benjamin B. Hotchkiss), як іноді вказується, не міг приймати у цьому участь, бо дати його життя – 1826-1885.

Перший зразок – „Мітральєза Моделє 1897 Ночкіс“ запущений у виробництво 1897 року. Згодом з’явилися моделі 1898, 1900 і 1908 років. На озброєння французької армії кулемет прийнятий у 1897 році але масові поставки проводилися після наступних вдосконалень. Кулемет створено з французьким гвинтівковим патроном 8×50 „Лєбель“. Але із зростанням попиту в іноземних арміях, виготовлявся з різними набоями : 7,65×57 Маузер, 7,92×53 „Маузер бельгійський“, 7×57 „Маузер іспанський“, 6,5-мм Арісака, 11-мм Гра.

На початку 20 століття на основі конструкції у Франції створено кілька моделей станкових кулеметів. Найвідоміший серед них – Modèle 1907 Sеnt-Еtіеnnе. Також виготовлявся ручний кулемет Hotchkiss Mk.1 та крупнокаліберний Hotchkiss Mle.1930.

Найбільш досконала і найвідоміша модель станкового кулемета – Mitrailleuse Mle 1914 Hotchkiss. Він виготовлявся до заміни його кулеметом MAC 24-29. А застосовувався до початку 60 років минулого століття. Кулемет постачався до Великої Британії, Бельгії, Росії, Іспанії, країн Латинської Америки та інших країн. Виготовлявся у Японії.

„М 1914 Гочкіс“ використовувався під час колоніальних війн Франції, Англії, у багатьох конфліктах першої половини 20 сторіччя, а особливо – під час Першої Світової війни. Франція озброїла кулеметами „Гочкіс“ американський експедиційний корпус, що діяв на її території в роки 1 Світової війни. Всього було виготовлено близько 65 тисяч екземплярів станкового кулемета.

Кулемет має такі основні механізми : ствольної коробка, ствол, газовий механізм, затворна рама із затвором, механізми боєживлення, спусковий, повертально-бойовий, управління, прицільні пристосування, станок. Конструкції від 1897 року до 1914 мають деякі відмінності : ребра стволу, газова камера тощо.

Кулемети „Гочкіс“ всіх модифікацій для французької армії виготовлялися з використанням набою 8×56R Lebel.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Застосовано схему з розміщенням газового механізму під стволом і довгим ходом поршня. Замикання стволу здійснюється важелем. Газова камера обладнувалася регулятором.

Спусковий механізм ударниковий. Постріл проводиться за допомогою повертально-бойової пружини. Спусковий механізм забезпечує тільки автоматичний режим вогню. Управління вогнем проводиться за допомогою ручки пістолетного типу з спусковим гачком.

Ствол кулемета має зовні 5 масивних поперечних ребер охолодження ефективної форми. Канал стволу має 4 нарізи з кроком 240 мм.

Боєживлення кулемета проводилося з „жорсткої стрічки“ – стальних обойм, які вставлялися у приймач одна за одною. Також було створено тканинну стрічку і ланкову, які були менш надійними.

Прицільні пристосування складалися з секторної планки і мушки, встановлених на стволі. Зміна відділі стрільби проводиться маховичком.

Кулемет встановлювався на станки 3-ножного типу різних років розробки. Станок зразка 1916 року найдосконаліший. Має кілька фіксованих ліній стрільби, механізм грубого і точного наведення.

ТТД  Modèle 1914 Hotchkiss :

довжина стволу : 775 мм ;

початкова швидкість кулі : 725 м/с ;

прицільна дальність : 2400 м ;

ефективна дальність : до 1200 м ;

місткість стрічки : 24 ;

темп стрільби : 500 постр./хв.;

бойова швидкострільність : до 250 постр./хв.;

маса тіла кулемета : 23,6 кг ;

маса станків : 22,5 – 26,5 кг ;

довжина : 1310 мм.