Model 14  National Match Rifle

С Ш А

Піхота американської армії під час Другої Світової війни та війни у Кореї мали на озброєнні стрілецьку зброю кількох класів : магазинну гвинтівку М-1903, самозарядну М-1. Кожен із зразків мав снайперський варіант. Після прийняття на озброєння автоматичної гвинтівки М-14 почалися роботи із створення на її базі цільової гвинтівки для змагань.

На початок 1960^-их років гвинтівка Rifle Model 14 National Match була створена. Зразок був напівавтоматичним і мав кращу обробку каналу стволу.

У цей час у В’єтнамі розгорався конфлікт, що згодом переріс у довготривалу війну. Американська армія бажала мати на озброєнні снайперські гвинтівки з вищою бойовою скорострільністю ніж ті, що перебували на озброєнні.

Ще до початку активних бойових дій (1964 р.) військове керівництво замовило випуск „Модель 14 Національ Матч“ з обладнанням їх оптичними прицілами. У 1962 році почався їх випуск, що тривав кілька років. За одними даними, до кінця випуску стандартної М-14 у 1964 році ; за іншими – до 1967 року продовжувалося переобладнання уже виготовлених. Загальна кількість „Модел 14 НМ“ оцінюється у більше ніж 11 тисяч одиниць.

Про офіційне прийняття снайперської гвинтівки на озброєння інформація відсутня. Відомо, що згодом, у 1968 році було прийнято рішення про розробку і випуск снайперської гвинтівки на базі автоматичної М-14. Експериментальний зразок відомий як ХМ-21. І лише у 1975 році снайперка М-21 була офіційно прийнята на озброєння. Відомо що ХМ-21 відправлялися в підрозділи у В’єтнамі, а для прискорення їх оснащення було переобладнано від 1400 – до 1800 одиниць (за різними даними) Model 14 NM.

Снайперська гвинтівка Model 14 National Match – напівавтоматичний зразок, сконструйований за гвинтівковою схемою з механізмом автоматики.

„Модел 14 НМ“ створена для застосування з набоєм 7,62×51 NATO та його цільовим варіантом М118 Match.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Газовий механізм розміщено під стволом і складається з газової трубки, газового поршня з штоком та повертальною пружиною. Порохові гази із стволу надходять безпосередньо у газовий поршень виконаний пустотілим. Шток газового поршня з’єднаний із затворною рамою зовнішньою тягою. Постріл проводиться після замикання стволу. замикання здійснюється поворотом затвору у затворній рамі та з’єднанням двох його бойових упорів з ствольною коробкою. Ручка зведення затвору приєднана до тяги затворної рами.

Курковий ударно-спусковий механізм встановлений у нижній частині ствольної коробки. На відміну від автоматичної М-14, снайперська гвинтівка розрахована на ведення вогню тільки одинарними пострілами. М-14 НМ обладнана ручним запобіжним пристроєм з важелем, встановленим на спусковій скобі.

Ствол снайперського зразка виготовлявсь з більш високими технологічними вимогами. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи правого ходу з кроком 305 мм. На дульну частину приєднано щілинний полум’ягасник.

Магазин змінний, стандартний, коробчастий. Вставляється знизу у виріз ложе. Важіль заміни розміщено за магазином.

Прицільні пристосування діоптричного типу було збережено такі як у цільового зразка. На всі М-14 НМ встановлювалися оптичні приціли. Спочатку застосовували застарілі приціли М-84 від попередніх снайперських гвинтівок. Згодом встановлювалися створені спеціально.

Ложе дерев’яне, суцільне з напівпістолетною шийкою прикладу. Затильник прикладу металевий. Ствольна накладка закриває ствол від казенної частини майже до газової камери.

ТТД  Model 14 NM :

довжина стволу : 559 мм ;

прицільна дальність з оптичним прицілом : 914 м ;

початкова швидкість кулі : 850 м/с ;

бойова швидкострільність : до 35 / 65 п./хв.;

місткість магазину : 20 ;

маса без оптичного прицілу : 5,2 кг ;

довжина : 1125 мм.