F.S.A. Мodèle 1949 / 56 MSE MAS
Ф р а н ц і я
На озброєнні французької армії спеціалізованих снайперських гвинтівок не було досить довгий час. Вперше снайперська гвинтівка була прийнята на озброєння лише у 1966 році. До того снайперів озброювали звичайними магазинними гвинтівками „Бертьє“, „Лєбель“, МАС-36, обладнаними оптичними прицілами.
Окремо виділяються снайперські гвинтівки – варіанти напівавтоматичних MAS М49 та MAS М49/56. Їх неофіційне визначення – Le fusil à lunette (у довільному перекладі з франц.: гвинтівка з підзорною трубою).
1949 року на озброєння була прийнята Fusil Semi-Automatique de 7,5mm Мodèle 1949, розроблена спеціалістами Manufacture D'Armes de Saint-Etienne (MAS). Її виготовили близько 20 тисяч.
Частину гвинтівок обладнували оптичним прицілом АРХ L 806 із збільшенням 3,85х. Згодом приціл було вдосконалено і він відомий з армійським позначенням Modele 1953 APX L 806.
У середині 50-их років самозарядна гвинтівка пройшла модернізацію і у 1956 році F.S.A. Мle 49/56 MAS прийнята на озброєння. Її випуск розпочали у 1958 року і вона стала основною зброєю французької армії. Тому й снайперським зразком було обрано варіант „МАС 49/56“.
Офіційне позначення снайперської гвинтівки – Fusil Semi-Automatique de 7,5mm Мodèle 1949-56 MSE MAS. Загалом, головною різницею між лінійним та снайперським зразками було встановлення кронштейну з оптичним прицілом зразка 1953 р.
F.S.A. Мle 49/56 MSE MAS довгий час була основною снайперською гвинтівкою французької піхоти, незважаючи на те, що була створена і прийнята на озброєння спеціалізована FR-F1. Протягом експлуатації снайперка пройшла часткове вдосконалення. Разом з основним зразком гвинтівка застосовувалася кількома країнами та військовими формуваннями у світі, приймаючи участь у багатьох воєнних конфліктах і війнах.
До цього часу гвинтівка має застосування як армійська та цивільна зброя у багатьох країнах світу.
Боєприпаси снайперських гвинтівок MAS 49 та MAS 49/56 MSE – патрон 7,5×54 MAS Mle. 1929C.
Принцип роботи автоматики – ВПГ. Газовий механізм складається з газової камери та газової трубки і не має рухомих частин. Порохові гази рухаються по трубці і діють безпосередньо на затворну раму. Газова камера має кран, яким перекривають витік газів у трубку під час пострілу наствольною гранатою.
Постріл з гвинтівки проходить у передньому положенні затворної рами та затвору. Замикання патронника стволу здійснюється опиранням затвору у виступ ствольної коробки при його перекошуванні вниз. Під час пострілу порохові гази підходять до затворної рами, тиснуть на неї, змушуючи рухатися назад. Затвор піднімається вгору і разом із рамою вони рухаються назад екстрагуючи гільзу та проводячи перезаряджання. Затворна рама встановлена у ствольній коробці напіввідкрито. Ручка зведення встановлена з правого боку.
У переднє положення затворна рама з затвором повертаються енергією повертальної пружини. Пружина розміщена у кришці ствольної коробки та в каналі затворної рами.
Ударно-спусковий механізм курковий, розміщений у ствольній коробці. УСМ забезпечує ведення вогню одинарними пострілами і обладнаний ручним запобіжним пристроєм. Пересувний важіль запобіжника розміщено над спусковим гачком. При вмиканні він опускається вниз, що дає змогу стрільцю відчувати його положення.
Ствол з’єднано із ствольною коробкою. Канал стволу з 4-ма правосторонніми нарізами кроком 305 мм. Дульна частина має дульне гальмо-полум’ягасник.
Ствольна коробка прямокутної форми. Зверху задня її частина закривається короткою кришкою, а передня затворною рамою.У останніх випусках ствольна коробка, ствол та інші металеві деталі мали стійке протикорозійне покриття.
Магазин знімний, вставляється знизу. Замикач розміщено на самому магазині і входить у заглиблення ствольної коробки. Наповнення можна проводити з обойм через ствольну коробку при встановленні затворної рами на затримку.
Прицільні пристосування у М-49 та М-49/56 відрізняються розміщенням основи мушки : у кінці ложе або на стволі. Основи прицілів встановлені на кришці ствольної коробки. Діоптричний цілик встановлено на секторній планці, від’юстированій на віддаль 1200 м з кроком 100 метрів.
Основним прицілом армійських снайперок „МАС 49/56“ був Mle 1953 APX L 806. Пізніше застосовували оптику інших розробників. Також – нічні приціли. У наш час встановлюють планки Пікатінні на стандартний кронштейн оптичного прицілу, а вже на планку – сучасні приціли.
Також виготовляються сучасні аксесуари, що прикріплюються до ложі або встановлюють замість неї.
Ложі снайперських гвинтівок було аналогічні стандартним – розрізне, з напівпістолетною шийкою прикладу. Згодом почали виготовляти приклад до якого приєднували ручку управління пістолетного типу ; також – пластикову.
Зверху на приклад встановлювали опору для щоки стрільця.
На затильник прикладу зазвичай одягали гумову накладку. Пізніше стали замінювати стандартний стальний затильник пластиковим.
Підствольна і надствольна накладки у гвинтівки MAS-49 закривають значну частину стволу і скріплюються двома ложовими кільцями. У MAS-49/56 – накладки вкорочені і закривають повністю газову трубку та ствол до газової камери. Накладки приєднуються до ствольної коробки а вгорі з’єднуються ложовим кільцем.
ТТД FSA Мle 1949/56 MSE MAS :
довжина стволу : 525 мм ;
початкова швидкість кулі : 820 м/с ;
прицільна дальність : 1200 м ;
ефективна дальність : 600 м ;
місткість : 10 набоїв ;
швидкострільність : до 25 постр./хв.;
маса : 4,7 кг ;
довжина : 1020 мм.
| 
