Автоматичні снайперські гвинтівки

Снайперські автомати /штурмові гвинтівки

Для знищення цілей у близькому вогневому контакті створені зразки зброї, що класифікуються як снайперські автомати. Така зброя має свої підкласи, що різняться в першу чергу застосовуваними набоями : гвинтівковими або автоматними / штурмових гвинтівок калібру 5,45 мм, 5,56 мм, 7,62 мм. Снайперські автомати призначені для озброєння снайперів піхотних відділень і розвідувальних груп.

Першою можна вважати радянську автоматичну гвинтівку Сімонова (АВС-36) але вона не отримала розвитку і не зовсім підходить за своїми ТТХ до цього класу зброї. А створену в 1942 – 1944 роках німецьку автоматичну гвинтівку FG.42 (хоч німецькі джерела іноді класифікують її як кулемет), у варіантах з оптичним прицілом можна сміливо вважати першою автоматичною снайперською гвинтівкою. Її штатний зразок створювався для парашутних десантників як зброя підтримки найменших тактичних одиниць. Намагання командування Вермахту мати снайперські варіанти у всіх класах легкої стрілецької зброї (магазинні, самозарядні, штурмові гвинтівки), призвело і до обладнання частини „ФҐ.42“ оптичними прицілами.

Щодо перших снайперських штурмових гвинтівок / автоматів, німці також є першовідкривачами (чи першостворювачами). Ще перші автоматичні карабіни Mkb.42(W) і Mkb.42(H), що проходили фронтові випробування, оснащувалися оптичними прицілами. Першим офіційно прийнятим на озброєння автоматом з оптичним прицілом є StG.44 (Mkb.42(H) – МР.43 -44).

На цю штурмову гвинтівку також вперше встановлювався приціл нічного бачення „ЦҐ 1229 Вампір“.

Після масового прийняття на озброєння штурмових гвинтівок з малокаліберним малоімпульсним патроном з’являються і їх снайперські версії. Спочатку, і найчастіше, це були стандартні автомати з встановленим оптичним прицілом. Згодом створюються спеціалізовані, що останнім часом активно розвиваються. Це стосується і оснащення їх нічними прицілами але вже значно досконалими у порівнянні з „Вампіром“.