Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » штурмові кулемети

РПД-44

Ручной пулемёт Дегтярёва

С Р С Р

На початку 2 Світової війни в Німеччині проводили роботи над патроном, зменшеної (у порівнянні з гвинтівковим) потужності. Починаючи з 1942 року Вермахт проводить випробування штурмових гвинтівок на фронті. Американська армія також почала застосовувати штурмові гвинтівки M2 Carbine, створені на основі самозарядного карабіну М-1. У 1943 році було прийнято рішення про створення вітчизняного комплексу зброї такого типу. Того ж, 1943 року сконструйовано набій і оголошено конкурси на розробку автомата, самозарядного карабіна та кулемета. Більшість конструкторів працювала відразу в кількох напрямках.

У роботу над кулеметом включилися Судаєв, Сімонов, Дєгтярьов, Токарєв, Шпагін, Калашніков та інші зброярі. За кілька місяців радянські конструктори створили кілька експериментальних моделей.

В. Дєгтярьов представив кілька розробок, взявши за основу ДП. Конструкції під новий патрон мали відмінності.

Зброяр спочатку застосував дисковий магазин, але згодом зупинилися на стрічковому боєживленні. Перемогу отримала одна з розробок. Була виготовлена дослідно-експериментальна партія кулемета з назвою „Ручной Дегтярёва – 44 (РД-44)“ для проведення полігонних та фронтових випробувань, які успішно витримано.

Особливістю було те, що патрон до кінця не був відпрацьований. Спочатку він мав позначення 7,62×41. Лише протягом 1945-49 років набій доопрацювали і прийняли на озброєння. Офіційна назва – „Ручной пулемёт системы Дегтярёва (РПД)“, хоча часто вживають РПД-44. Протягом випуску проводили модернізацію кулемета. Іноді вживається назва РПДМ, але в офіційних документах таке позначення відсутнє.

„Ручний кулемет Дєгтярьова“ – перший у світі серійний кулемет, що поклав початок широкому сімейству кулеметів, споріднених з штурмовими гвинтівками (автоматами) за головною ознакою – набоєм. Також – значна частина кулеметів даного класу створена на основі штурмових гвинтівок. Щоправда, назва класу – „штурмові кулемети“, – досить умовна. Частіше їх називають „легкими“ або вживають визначення „ручні кулемети“, як і для „ручників“ з гвинтівковим патроном. Зокрема, це пов’язано з тим, що в СРСР визначення „штурмова гвинтівка“ не застосовувалося.

У кінці 40^-их років Дєгтярьов створив дослідний варіант кулемета, який мав би покласти початок ще одному підкласу – універсальні штурмові кулемети. Тобто, застосування кулеметів з „проміжними“ набоями на легкому станку-тринозі. Але такі кулемети були впроваджені лише через кілька десятиліть.

РПД, як і його наступники призначені для озброєння найменших тактичних підрозділів – піхотних відділень. У ЗС СРСР та арміях соціалістичного табору вони були аналогами ручних кулеметів з гвинтівковим патроном у арміях НАТО, де така зброя з’явилася лише починаючи з 70^-их років.

Після масового оснащення мотострілецьких частин автоматами Калашникова було вирішено замінити РПД на уніфікований з АК ручний кулемет РПК, який вступав РПД перш за все зменшеними магазинами.

Кулемет РПД отримав індекс ГАУ – 56-Р-327.

„Ручний кулемет Дєгтярьова“ був прийнятий на озброєння більше 30 армій світу. І хоч з оснащення військ у СРСР він був знятий у 60^-ті роки, значна їх частина була за складована. Тому після розпаду СРСР кількість країн-операторів збільшилася. Крім армій ВД та соцтабору, кулемет постачався до Фінляндії, Албанії, Югославії. Випуск РПД було налагоджено у Польщі (RKM D), Єгипті, КНДР (Тип-62) та Китаї (Тип-56), що сприяло прийняттю його на озброєння та розповсюдженню у Пакистані, Афганістані, Алжирі, Ізраїлі та інших країнах.

Штурмовий кулемет РПД застосовувався і застосовується у більшості воєн та конфліктів, починаючи з Корейської. Зараз – у Сьєрра-Леоне, Сирії та в Україні.

Кулемети РПД для підрозділів, які ведуть бойові дії в АТО постачаються із складів. Також проведено роботи з переобладнання кулемета новими аксесуарами : складальним прикладом, інтегрованими з ствольною накладкою планками для приєднання прицілів, тактичного ліхтаря та сошки.

Набоями у РПД служить 7,62×39 М43.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Газовий механізм влаштовано під стволом. Складається з газової камери з регулятором на 3 положення, газового патрубка, газової трубки і газового поршня з штоком, приєднаним до затворної рами. Тобто, хід поршня – довгий. Постріл проводиться у передньому положенні рухомих частин після замикання патронника. Замикання здійснюється подібно до такої схеми у ДП : розведення бойових упорів затвору і входження їх за бойові виступи ствольної коробки. Але саме розведення проводить не ударник, а виступ затворної рами. Ударник встановлений у затворі. Зведення затвору проводиться ручкою, яка рухається з правого боку в щілині ствольної коробки, а при стрільбі нерухома.

Газовий регулятор дозволяє не тільки пристосовувати кулемет до температури, забрудненості, а й змінювати темп вогню.

Повертальний механізм кулемета розміщено в основі прикладу та в його повздовжньому каналі і складається з пружини, напрямного стержня і поводка. Механізм вставляється у приклад з боку затильника через кришку в ньому.

Спусковий механізм ударниковий, розміщений в спусковій рамі. СМ забезпечує ведення вогню тільки у автоматичному режимі, обладнаний ручним запобіжним пристроєм, важіль якого встановлено на рамі зліва.

Спускова рама з спусковим механізмом є одним вузлом з основою прикладу, прикладом, повертальним механізмом, спусковою скобою та ручкою управління.

Ствольна коробка служить для приєднання стволу, спускової рами, механізму боєживлення, розміщення затворної рами з затвором. Верхня і нижня частини ствольної коробки відкриті. Верхня закривається кришкою з механізмом боєживлення. Кришка має шарнір у передній частині та замикач позаду. Нижній отвір ствольної коробки – від затильника, – закривається спусковою рамою, а передня половина закривається затворною рамою. Затворна рама має отвір, через який (і через отвір у ствольній коробці) проводиться екстрагування гільз.

Ствол РПД відкритий, незмінний, приєднаний до ствольної коробки. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи кроком 240 мм. Довжина нарізної частини стволу становить 474 мм. Експериментальні кулемети мали полум’ягасник але надалі від нього відмовилися.

Боєживлення РПД – стрічкове. Подача стрічки – з лівого боку. Переміщення стрічки здійснюється повзунками, встановленими у кришці ствольної коробки і з’єднаними з затворною рамою. Вікна подачі та виходу стрічки у похідному положенні закриваються кришками. Стрічка складається з двох окремих стрічок, що з’єднуються між собою патроном, і вкладається в круглу патронну коробку (не магазин). Коробка приєднується до тримача на ствольній коробці. Маса пустих стрічок становить 2×0,15 кг, маса коробки – 0,5 кг, маса коробки з наповненою стрічкою – 2,5 кг. Коробки переносяться у брезентових сумках з наплічними ременями.

Прицільні пристосування відкриті. Основа прицілу приєднана до кришки ствольної коробки, основа мушки – до кінця стволу. Прицільна планка секторна з регульованою гривкою з ціликом. Таким чином можна вносити поправки на бічне зміщення цілі чи вітер. Секторна планка від’юстирована на дальність 1000 метрів з кроком 100 м. Оригінальність – для зручності та безпеки в бою насічки нанесено не тільки зверху, а й знизу. Довжина прицільної лінії – 597 мм. Ефективна дальність ведення вогню по наземних цілях – 800 метрів, по повітряних – 500 м ; дальність дійсного вогню – 500 м ; дальність прямого пострілу по грудній цілі – 365 метрів. Частина кулеметів мала пристрій для встановлення нічного прицілу.

Ручка управління стальна з дерев’яними накладками.

Приклад дерев’яний з стальним затильником. Приклад приєднується до стальної основи спускової рами. Затильник має отвір з кришкою яка закриває два отвори : канал повертального механізму та схованку пеналу з інструментом для обслуговування.

Задня частина стволу та газової трубки закриваються накладкою, що складається з двох дерев’яних частин та сталевих підкладок.

Сошка приєднана в кінці стволу і складається назад вздовж нього. У розкритому та похідному положенні утримується двома пружинами. Висота постійна і складає 335 мм за висотою лінії вогню.

Антабки встановлено з лівого боку на прикладі та стволі.

У комплект кулемета входить пенал з пристосуваннями для чищення та обслуговування, мастильниця, шомпол, ремінь, патронні коробки та сумки для них.