Mauser  Selbstlader - Gewehr

Н і м е ч ч и н а

Самозарядним гвинтівкам Пауля Маузера не судилося таке визнання, як самозарядним пістолетам та магазинним гвинтівкам. Вони взагалі маловідомі. Але мабуть напрацювання Маузера та компанії забезпечили створення зразків даного класу пізніше, в часи 2 Світової війни.

До створення напівтоматичної гвинтівки П. Маузер підійшов після створення ним відомого пістолета С/96 та особистого доручення імператора Вільгельма. Перший зразок М.1900 з’явився як наслідок переробки магазинної М98. Набоєм у всіх зразків служив 7,92×57. Застосовано принцип роботи автоматики – відхід стволу із замиканням патронника упорами затвору. Конструкція була невдалою. Наступна схема – застосування принципу відведення порохових газів через надульний пристрій. Незважаючи на багато недоліків, М.1902 подала надії на доопрацювання. Зброяр невтомно працює над конструкцією. Зрозуміло, що його досвід мав важливе значення, але невдачі були закладені загальним малим досвідом у проектуванні цього класу та його особливості. Зразки М.1906 та М.1908 також не мали успіху. Ще одна особливість модифікацій „06-08“ – вже застосовано набій з гостроконечною кулею.

Більш відомою стала конструкція Mauser 1910. Застосовано відкривання затвору відведенням порохових газів. Хоча випробовувалася не тільки у Німеччині, але зважаючи на недоліки та невизначеність по бойовому застосуванню на озброєння прийнята не була. Робота над напівавтоматичними гвинтівками продовжувалася і після смерті засновника компанії Пауля Маузера 1914 року.

Як і багатьом зразкам та класам зброї розвиток дав початок Першої Світової війни. А Mauser-Selbstlader отримала подальший розвиток завдяки виникненню бойової авіації.

У ході війни на озброєння німецької авіації прийнято Model 1915 Flieger-Gewher Mauser. Також відомий піхотний зразок Model 1916 Mauser. Даних про об’єм випуску Flieger-Gewehr /гвинтівки пілота/ немає. Але відомо про її застосування. Дані про піхотну самозарядку відсутні.

Гвинтівка створена за класичною схемою.

Патрон – 7,92×57 Mauser.

Принцип роботи автоматики полягає у використанні енергії відходу стволу. Замикання патронника здійснюється двома бойовими личинками. Ручка затвору знаходиться з лівого боку ствольної коробки і направлена вгору.

Повертальний механізм встановлено у каналі затвору з опорою у тильну стінку ствольної коробки.

Ударно-спусковий механізм курковий, встановлений знизу ствольної коробки. З лівого боку ложі під ствольною коробкою встановлено важіль запобіжника.

Ствольна коробка складної форми : прямокутна в основній частині і кругла у місці з’єднання з стволом. Внизу приєднується спусковий механізм і коротка основа магазину. Зверху задня частина ствольної коробки закрита кришкою, передня відкрита частина служить як вікно екстрагування. Для розбирання необхідно відтягнути вниз-вперед спускову скобу, шарнірно закріплену спереду. Для витягання затвору і механізмів з ствольної коробки служить спеціальний ключ, який входить у пристосування.

Ствол, ствольна коробка і механізми встановлено у ложі із забезпеченням роботи автоматики.

Магазин змінний, ріжковий, вставляється крізь виріз ложі у горловину.

Прицільні пристосування встановлені на стволі. Мушка відкрита. Прицільна планка секторна.

Ложе М1915 і М1916 дещо різняться. У піхотного зразка суцільне довге ; у авіаційного – вкорочене. Шийка прикладу обох зразків напівпістолетного типу. Ствольні накладки одинакові за довжиною з вікном вирізом для прицілу. В авіаційної моделі ложею і накладкою ствол закритий однаково. Ствол піхотної гвинтівки на більшій довжині закритий тільки знизу. М1915 має 1 ложеве кільце, що з’єднує ствол з ложею і накладкою спереду. У М1916 воно є нижнім, а верхнє з’єднує ствол тільки з ложею і шиною для приєднання багнета. Авіаційна модель мала виступ-ручку перед магазином.