Lewis 1915 Automatic Machine Gun

В. Б р и т а н і я

Один з найвідоміших ручних кулеметів створений у США на початку 20 сторіччя. Автор ідеї – Самуель МакКлін (Samuel McClean) розробляв станковий кулемет. Конструкцію у 1911 р. продано фірмі „Автоматік Армз Компані“, для якої офіцер-артилерист американської армії Ісаак Ньютон Льюіс (Isaac Newton Lewis) її вдосконалив і запатентував. Кулемет перетворився у ручний з примусовим повітряним охолодженням оригінального типу. Військові США не погодилися на пропозицію про прийняття зразка на озброєння. Льюіс відкриває у Бельгії підприємство з виготовлення кулемета. У 1913 році ручний кулемет системи Льюіса прийнято на озброєння бельгійської армії.

Частина джерел вказує на швидке банкротство фабрики Льюіса і перехід виробництва до британської „The Birmingham Small Arms Company Limited“. Насправді, і компанія BSA і винахідник підписали взаємовигідну угоду (ліцензію) про випуск англійської версії „ручника“. „Льюіс Машине Ґан“ відомий саме як британський зразок, а зброяр отримав пристойну оплату. Випуск, переконструйованого під 7,71-мм набій, кулемета у Великій Британії розпочато 1914 року.

Офіційно у Великій Британії кулемет прийнято на озброєння 15 жовтня 1915 року з назвою „Gun, Lewis, .303-cal“. Пізніше кулемету присвоювалися індекси Lewis Mark 1 – Mark 5. Кулемет виготовлявся до кінця 30^-их років, до прийняття на озброєння кулемета „БрЕн“. За іншими даними – до 1942 року. Офіційно перебував на озброєнні у В. Британії до 1946 року, але ще довгий час використовувався. Крім піхотного варіанту використовувалися танкові версії, авіаційні, встановлювався на автомобілях, бронетранспортерах та іншій техніці. Кулемет використовувався і як зенітний.

З початком 1 Світової війни він масово поступає до армії Антанти та союзників. США, що спочатку відмовилися від розробки, невдовзі прийняли Lewis Automatic Machine Rifle на озброєння як армії, так і флоту та авіації. Випуск „Льюіса“ для ЗС США було розгорнуто на Savage Arms Co.

Кулемет „Льюіс“ використовували армії та збройні формування десятків країн у різних куточках світу : Австралія, Китай, Канада, Франція, Ньюфаундленд, Чехія, Естонія, Мексика. Зразок був прийнятий на озброєння у царській Росії, а потім у СРСР. Відоме фото 1941 р., де озброєні „Льюісами“ піхотинці ішли з параду на фронт. Кулемети до Росії надходили з Англії (7,71-мм калібру) та із США під російський 7,62×54R. Ці ж кулемети використовувала і Фінляндія.

Кулемети виготовлялися також з патронами 6,5-мм та 7,92-мм калібрів.

Під час 2 Світової війни трофейні кулемети були прийняті на озброєння Вермахту з назвою MG.137(е).

Lewis 1915 Gun британської армії застосовувався з патроном 7,71×56R .303 British.

У кулеметі застосовано схему примусового охолодження стволу повітрям. Для цього ствол на більшій його довжині вкладається у радіатор з алюмінієвими поздовжніми ребрами. Зовні ствол з радіатором і надульником, газовий механізм закриваються подовженим вперед і звуженим кожухом. Під час пострілу порохові гази, виходячи з надульника і кожуха, утворюють довкола стволу розрідження. Це сприяє входженню до радіатора повітря з тильної частини кожуха. При автоматичній стрільбі потік повітря проходить інтенсивно.

Для роботи автоматики застосовано принцип ВПГ. Механізм газовідведення розміщено знизу стволу. Перезаряджання проводиться довгим ходом штока газового поршня, з’єднаним із затворною рамою. Газова камера має регулятор з двома положеннями, які змінюються зовнішнім важелем. Замикання стволу здійснюється поворотом затвору у затворній рамі. Постріл здійснюється із заднього шептала. Після відведення рами назад, вона стає на бойове зведення. При натисканні на спусковий гачок, рама за допомогою повертально-бойового механізму рухається вперед, досилаючи патрон у ствол. При підході у переднє положення проводиться поворот затвору у затворній рамі і зчеплення його 4^-ох бойових виступів з кільцевим пазом ствольної коробки. Після цього проходить розбивання капсуля ударником. Ручка затвору знімна і може встановлюватися з лівого або правого боку.

Повертально-бойовий механізм рейкового типу встановлено у круглій коробці під ствольною коробкою. Його основні частини – спіральна пружина (типу годинникової) і шестерня. Нижня частина затворної рами виконана як зубчаста рейка. При рухові затворної рами назад, вона обертає шестерню для скручування пружини. У переднє положення затворну раму повертає сила зведеної пружини.

Спусковий механізм ударниковий, розміщений у спусковій рамі разом з ручкою управління вогнем. „Льюіс 1915“ розрахований на ведення тільки автоматичного вогню. Кулемет обладнаний ручним запобіжним пристроєм, який діє на затворну раму.

Ствольна коробка зверху-ззаду закривається кришкою. Зверху передньої частини влаштовано пристрій для приєднання магазину. Задня частина закривається затильником, до якого приєднується приклад.

Ствол має різьбу у казенній частині для з’єднання з ствольною коробкою, різьбу на дульній частині для приєднання надульника і виступи для фіксації радіатора. Канал стволу з 4^-ма правосторонніми нарізами. Кожух складається з двох частин – основної та передньої, які з’єднуються за допомогою кільця.

Магазин дисковий, встановлюється зверху ствольної коробки. У авіаційних варіантах застосовувалися кілька рядні магазини місткістю 97 патронів.

Прицільні пристосування досить передові, як на той час. Основа рамкового прицілу встановлена на кришці ствольної коробки. Діоптричний цілик розміщений у хомутику, який пересувається по вертикальній стійці. Стійка розмічена на дальність 2000 ярдів (1830 м). Основа мушки закріплена на хомуті кожуха. У зенітному варіанті на кулемет встановлювався ракурсний приціл.

Ручка управління виконана як рамка спускового механізму. На стальну основу приєднувалися дерев’яні щоки. Спускова скоба частини кулеметів збільшеного розміру і могла від’єднуватися з одного боку для можливості стрільби у рукавицях.

Приклад дерев’яний, приєднувався до стального затильника, разом з яким примикався до ствольної коробки. У авіаційних варіантах і та при встановленні на станок можна було приєднувати замість прикладу затильник з допоміжною ручкою. У дерев’яному прикладі розміщували мастильницю.

Кулемет застосовувався на 2-ногій сошці. Іноді сошка мала розпорку для міцності та стійкості. Також був створений і обмежено застосовувався станок-тринога, масою 11,5 кг.

Кулемет переносився за допомогою ременя, який приєднувався до антабок на прикладі та кожухові.

ТТД  Lewis 1915 Gun :

довжина стволу : 670 мм ;

прицільна дальність : 1830 м ;

ефективна дальність : 800 м ;

початкова швидкість кулі : 740 м/с ;

темп вогню : 500 – 600 пострілів за хвилину ;

бойова швидкострільність : до 150 постр./хв.;

місткість магазину : 47 ;

маса : 13 кг ;

довжина : 1280 мм.