Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » Ручні кулемети

L4A4 Bren

L 4 A4 LMG Bren

В е л и к а Б р и т а н і я

Після Другої Світової війни провідні держави світу, виходячи з уроків війни, проводили переозброєння своєї піхоти. Головний напрям – автоматизація основних зразків. Тобто, заміна магазинних гвинтівок автоматичними чи напівавтоматичними. Після створення у 1949 році НАТО та стандартизації озброєння в рамках армій-учасниць на озброєння прийняли основний гвинтівковий набій розроблений у Сполучених Штатах.

Збройні сили Великої Британії, як основний зразок для всіх родів і видів військ, прийняли варіант бельгійської автоматичної гвинтівки „ФН ФАЛ“. Основна відмінність від прототипу – перетворення у напівавтоматичний зразок. З 1954 року проводилися роботи для випробовування зразка та налагодження ліцензійного виробництва. У 1956-57 роках патрон і гвинтівку L1A1 офіційно прийняли на озброєння. У цей час компанія „Фабрік Національ“ проводила роботи із створення власного універсального кулемета. У 1958 році з’явився відомий FN MAG, який 1961 року прийнятий на озброєння у Сполученому Королівстві.

Але після 2 Світової війни у британських військах та військах колоній залишилася велика кількість кулеметів „ВрЕн“. Проводячи підготовку до прийняття на озброєння самозарядки „Л1А1“, переконструювали і BREN для застосування з новим набоєм. Таким чином продовжили бойову службу одного з кращих ручних кулеметів періоду 2 Світової війни.

Історія даного зразка почалася на початку 20 років у Чехословаччині. У 1924 р. у фірмі „Zbrojovka Brno“ під керівництвом Вацлава Холєка створено кулемет „Прага“, першу модель універсального кулемета – з стрічковим боєживленням, змінним стволом, розрахованого на застосування з сошки та встановлення на станок. Так сталося, що кулемет не став першим у світі універсальним.

У 1926 році на озброєння він був прийнятий як „Lehký kulomet vzor 1926“ у варіанті ручного кулемета з магазинним живленням. Оновлена версія з’явилася 1930 року і відома з індексом ZB-26/30. Кулемет завоював популярність у світі. У тому числі і завдяки тому, що британська армія вирішила прийняти зразок на озброєння. Але не основну 7,92-мм версію, а модифікувати під вітчизняний 7,71-мм, з іншими вдосконаленнями. Варіант ZGB-33 був рекомендований для запуску у виробництво. У 1938 році на озброєння прийнято BREN Mark I. Абревіатура „БрЕн“ утворена від скорочення назв міст : чеського Брно та англійського Енфілд. Під час війни зразок вдосконалювали у технологічних та тактичних цілях. При цьому змінювалися позначення – від Mark I до Mark IV.

Детальніше про історію розвитку кулемета BREN див. статтю „Zbrojovka, Great Britain, 1933 BRno-ENfield“ (ZGB-33 Bren) у розділі-класі „Ручні кулемети“. Ця стаття розміщена у розділах „Ручні кулемети“ та „Універсальні кулемети“.

Офіційно, ні Bren Mk.I – Mk.IV, ні модернізовані L4 Bren не визнавалися універсальними кулеметами. Їх визначення – Light machine gun (легкий кулемет), але створювалися вони та застосовувалися саме універсально. Лише одна технічна особливість (магазинне боєживлення) відділяє „Брен“ від універсальних кулеметів.

Bren призначалися для ведення вогню з сошки, встановлення на легкі станки-триноги, броньовану техніку і автомобільну техніку, ведення зенітного вогню.

Перший 7,62-мм експериментальний кулемет X10E1 був перероблений з Bren Mk.III у 1955-56 роках і був прийнятий на озброєння як L4A1. У 1958 році на озброєння прийняли L4A2. Зразок переробили для застосування магазинів гвинтівки L1A1 SLR. Майже одночасно з’явився L4A3, перероблений з Bren Mk.II, що відрізнявся довшим стволом. Усі три варіанти застосовувалися у британській армії та на флоті певний час. Очевидно до зношення.

У 1960 році на озброєння прийнято основний зразок – L4A4 LMG Bren, знову повернувшись до короткого стволу.

Крім піхотного „Л4А4 ЛМҐ“ випускали кілька модифікацій :

L4A5 та L4A6 – кулемети для озброєння ВМС, відрізнялися довжиною стволів та їх обробкою ;

L4A9 – зразок для встановлення у бронетехніці.

Усі зразки мають однакову конструкцію і відрізняються зовні лише довжиною стволів та загальною.

Випуск кулеметів „Л4А4 ЛМҐ БРЕН“ та пізніших модифікацій продовжувався до 1971 року.

Крім англійської армії 7,62-мм кулемети „Брен“ перебували на озброєнні у багатьох країнах, що застосовували попередні версії. Бойове використання також було поширеним. Частково „Л4А4“ застосовуються і зараз.

Британська армія почала заміну L4A4 LMG Bren та інших варіантів у 80^-ті роки минулого століття після прийняття на озброєння 5,56-мм сімейства SA80. У піхоті вони були замінені кулеметом L86A1. Під час війни у Перській затоці (1991 р.) сухопутні війська застосовували обидва зразки.

Кулемет створено з класичним компонуванням, з газовим механізмом автоматики та верхнім розміщенням магазину.

Патрон – 7,62×51 NATO.

У роботу автоматики покладено принцип ВПГ. Механізм газовідведення встановлений знизу стволу і складається з газової камери, газової трубки і газового поршня з штоком. Шток приєднано до затворної рами. Газова камера обладнана регулятором з 4^-ма положеннями.

Постріл проводиться із заднього шептала енергією пружини повертально-бойового механізму та буфера. Замикання патронника стволу здійснюється підніманням задньої частини затвору вгору і входженням його бойового упору у виступ ствольної коробки. Перекошування затвору проходить у взаємодії з виступом затворної рами. Ручка зведення затвору розміщена з правого боку ствольної коробки, не рухається під час стрільби і встановлена на пластині, що закриває щілину у ствольній коробці. Повертально-бойовий механізм розміщено у прикладі та ствольній коробці. Тобто, при відведеній затворній рамі шток відходить у приклад, стискаючи пружину. У передньому положенні рухомих вузлів пружина розжимається не виходячи з трубки прикладу, а шток виходить у ствольну коробку. Буферний пристрій розміщено у затильнику.

Спусковий механізм ударниковий, встановлений на спусковій рамі та в основі ручки управління. Ударник знаходиться у затворі. Вогонь з кулемета можна проводити у режимі автоматичного вогню або одинарними пострілами. Вибір проводиться за допомогою важеля, що виконує функцію і ручного запобіжного пристрою. Важіль встановлено з лівого боку на спусковій рамі.

Ствольна коробка масивна, виготовляється фрезеруванням з іншими способами обробки з багатьма видами операцій. Нижня і тильна частини закриваються спусковою рамою. Саме у затильнику рами встановлено основи буферного та повертально-бойового механізмів. До спускової рами знизу приєднано основу ручки управління та спускову скобу.

Особливістю „Брена“ є те, що спускова рама і ствольна коробка не з’єднуються жорстко. За допомогою пазів, під час пострілу ствольна коробка на кілька міліметрів рухається по спусковій рамі, зменшуючи силу відбою. При цьому рухаються і ствол, газовий механізм та сошка.

Стволи кулеметів швидкозмінні. У ствольній коробці закріплено казенну частину і зафіксовано замикачем. Для заміни необхідно підняти важіль замикача і прокрутити ствол за допомогою ручки. Якщо не відмикати фіксатор то ручку можна встановлювати вбік для ведення вогню стоячи або вгору для перенесення.

Для кулемета L4A4 LMG Bren виготовлявся ствол з хромованим каналом та патронником. Для інших варіантів стволи могли бути без хромування або хромовані. І, відповідно, різної довжини. У комплект кулеметів могли входити змінні стволи. Маса 635-мм стволу „Л4А4 ЛМҐ“ становить 2,3 кг. Канали стволів усіх варіантів мають по 6 правосторонніх нарізів. У кінці стволу приєднується полум’ягасник з поздовжніми щілинами.

Магазин прямий коробчастий. Вставляється зверху в отвір ствольної коробки і фіксується замикачем. Отвір закривається кришкою при знятому магазині.

Прицільні пристосування винесені вліво. Цілик-діоптр розміщено на вертикальній стійці. Для ведення зенітного вогню на кулемет встановлюється комплект ракурсного прицілу.

Управління вогнем з кулемета проводиться за допомогою ручки пістолетного типу. Ручка складається з металевої основи закріпленої до спускової рами та дерев’яної частини.

Приклад дерев’яний, з металевим підпружиненим затильником та наплічником.

Сошка з телескопічними ніжками приєднана до газової трубки. На шині ствольної коробки, що закриває знизу і з боків газову трубку, є пристрій для встановлення кулемета на станок.

Станок 3-ножний, з фіксацією станка у двох точках : до ствольної коробки та прикладу. Це дає змогу фіксувати кулемет при веденні вогню „в точку“. Ноги станка складають до основи. Основа у формі сектора.

Також „Брен“ встановлювався на станки спрощеного типу.