Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » Ручні кулемети

Hotchkiss 1909

Mitrailleuse Modèle 1909 Hotchkiss

Ф р а н ц і я

Один з перших ручних кулеметів – „Моделе 1909 Гочкіс“, створений на базі станкового Mle 1897 Hotchkiss. Автор конструкції станкового кулемета – офіцер Австро-Угорської армії Адольф Одколек, запатентував схему у першій половині 90^-их років 19 сторіччя. Але, не знайшовши виробника, продав документацію французькій філії компанії „Гочкіс“ (США) – Hotchkiss et Cie.

У 1897 році спеціалісти „Гочкіс“ налагодили випуск зразка, вдосконалюючи його протягом 1897 – 1900 років. „Станкач“ набув популярності у світі. 1914 року з’явилася оновлена версія, а застосовувався він до 60^-их років минулого століття. „Ручник“ не став настільки популярним. Після Першої Світової війни армії знімали його з озброєння. Довше застосовувався у підрозділах колоніальних військ. Заскладовані зразки під час Другої Світової війни були видані територіальній обороні у кількох країнах.

„Мітральєзе Моделє 1909“ був прийнятий на озброєння французького війська. Даний зразок було перероблено під британський патрон 7,71×56R .303 Briitish і прийнятий на озброєння англійської армії з назвою Hotchkiss Mark 1. Кулемет виготовлявся кількома британськими фірмами. Крім англійських солдатів, ним озброювали індійські та інші підрозділи.

З початком 1 Світової війни, кулемет переобладнано під американський 7,62-мм набій для експедиційного корпусу армії США, що діяв на території Франції.

У 1922 і 1926 роках кулемет знову оновили. Частково змінено конструкцію. Кулемети виготовлялися як під стандартний французький 8-мм набій, так і з іншими для експорту. 1934 року створено варіант з новим 7,5-мм патроном.

Кількість виготовлених кулеметів усіх модифікацій і калібрів невідома.

Для французької армії Mle 1909 Hotchkiss виготовлялися з набоєм 8×56R Lebel.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Газовий механізм встановлений під стволом. Газова камера обладнувалася регулятором. Принцип замикання стволу змінено у порівнянні з станковим кулеметом. Замикання здійснюється поворотом спеціальної муфти, яка з’єднувала ствол і затвор за допомогою секторних виступів на бойовій личинці та казенній частині стволу. Розмикання проводиться за допомогою штока газового поршня.

Спусковий механізм ударниковий. Постріл проводиться за допомогою повертально-бойової пружини. Спусковий механізм забезпечує одинарний або автоматичний режими стрільби. Вибір режиму проводиться поворотом ручки перезаряджання. Ручка має також запобіжне положення.

Ствол кулемета відрізняється потовщенням казенної частини і дрібними поперечними ребрами охолодження.

Боєживлення кулемета проводилося з „жорсткої стрічки“ – стальних обойм, які вставлялися у приймач одна за одною. Британський „Гочкіс .303“ мав стрічку на 30 набоїв.

Прицільні пристосування складалися з секторної планки і мушки, встановлених на стволі.

Приклад моделі 1909 року дерев’яний з короткою ручкою управління. Моделі 20^-их років мають класичний вигляд. У танковому варіанті „Гочкіс“ мав складальний приклад, виготовлений з металевої труби.

Кулемет обладнувався сошками стандартного типу або 3-ножними.