С / 96 Mauser
Н і м е ч ч и н а
15 березня 1895 року з’явився новий самозарядний пістолет фірми „Маузер“. Конструктори системи – Пауль Маузер і брати Федерле (Feederle), працівники фірми. Того ж року пістолет запатентовано у Німеччині на ім’я Пауля Маузера, а наступного – у Великій Британії. Спочатку зразок називався „Pistole 7,63“. З 1896 року фірма „Маузер“ розпочала випуск пістолета, назва якого відома як „С/96 Mauser“.
Набій – 7,63×25 Mauser.
Довжина стволу – 140 мм. Було представлено пістолет з трьома варіантами магазину : на 6, 10 або 20 патронів. За зовнішнім виглядом відрізнялись тільки розміром магазину.
1898 року налагоджено широкий випуск пістолета. Всі зразки отримали кобуру-приклад. З’явилась карабінна модифікація 10-зарядного варіанту з 240-мм стволом. З кожним роком кількість варіантів зростала. Їх налічують не менше ніж 100. Крім того, пістолет постійно вдосконалювався як у технічному, так і в технологічному плані.
Починаючи з 1905 року, 6-зарядний варіант замінено модифікацією з стволом 100 мм та магазином на 5 набоїв.
У 1912 році пістолет вдосконалено. Нова назва – Мodell 1912 Mauser. Головна зміна – ствол вкорочено до 131,5 (132) мм, а канал стволу отримав шість нарізів замість чотирьох. Нарізи зроблені з меншим кроком ходу. Цей зразок вважається класичним серед „Маузерів“.
Пістолет сконструйований за гвинтівковою схемою. Основа пістолета – рамка коробчастого типу з ручкою управління вогнем. У рамці розміщено ударно-спусковий механізм з бойовою пружиною, вкладиш рамки, магазин.
Магазин постійного типу (серединний) знаходиться попереду спускової скоби. У магазині встановлена подавальна пружина, а знизу він закривається кришкою. Наповнення проходило з допомогою обойми при відведеному затворі. У конструкції пістолета передбачена затворна затримка.
Зверху рамка має відгини для ствольної коробки. Затвор встановлено у ствольній коробці, що має властивість рухатись по рамці разом з стволом. Ствольна коробка жорстко з’єднана з стволом. Затвор зовні має виступи для відведення його вручну. У затворі встановлена повертальна пружина (гвинтова). Всередині неї розміщено ударник.
Принцип роботи автоматики – КВС. Під час пострілу ствол разом з ствольною коробкою та затвором відходить назад на 6 мм до розмикання системи. Потім затвор продовжує рух, виходячи з ствольної коробки, екстрактує гільзу, стискає повертальну пружину та зводить курок. Після пострілу затвор повертається в бойове положення під дією повертальної пружини, досилаючи у патронник новий набій. Замикання стволу проводиться сергою.
Ударно-спусковий механізм курковий, одинарної дії.
Прицільні пристосування на більшості „Маузерів“ гвинтівкового типу : прицільна планка від’юстирована з кроком „50“ до віддаль 500 метрів і кроком „100“ – з 500 до 1000 м. Деякі зразки були з прицілами до 500 чи 700 метрів або з постійним. Приціл встановлено на ствольній коробці, мушка – біля дульного зрізу стволу.
Ручка револьверного типу з овальними дерев’яними накладками та кільцем-антабкою внизу.
Кобура-приклад – дерев’яна.
ТТД М 1912 Mauser :
довжина стволу : 132 мм ;
довжина : 282 мм ; довжина з прикладом : 643 мм ;
висота : 140 мм ; ширина : 35 мм ;
маса без прикладу : 1260 г ;
початкова швидкість кулі : 425 м/с ;
швидкострільність : до 40 п/хв. ;
прицільна дальність : 1000 м, ефективна : 200 м ;
З 1913 року на деяких зразках встановлювали пристрій для закріплення вузькопроменевого підствольного ліхтаря для підсвітки цілі вночі або в темних приміщеннях.
Виготовлялись модифікації під набої 9×25 Mauser та 11,43×23 .45ACP. Останній – також у Китаї.
1916 року з’явилась модель під патрон 9×19 Pararabellum. Зовнішня відмінність – цифра „9“ на щічках рукоятки.
Зразок 1920 року – „Bolo-Mauser“, варіант для Росії (большевик) з стволом 98 мм і вкороченою ручкою.
Модель 1926 року відрізнялась приставним магазином та іншими напрацюваннями по покращенню пістолета.
Модифікації – 1931-32 років : Mauser 711 та Mauser 712. Останній – з автоматичним режимом ведення вогню.
У Німеччині „Маузер“ виготовляли до кінця 30-их років.
Пістолет виготовлявся також в Іспанії різними фірмами.
|