Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » пістолет-кулемети

Uzi IMI

Uzi (ע ו זי) IMI

І з р а ї л ь

UZI – найвідоміший зразок серед пістолет-кулеметів 2^-ої половини 20 століття. До цього часу він залишається одним з найбільш популярних. Хоча його тактичні характеристики не мають якихось високих показників. Uzi відрізняється перш за все конструкцією. Він вважається другим зразком серед пістолет-кулеметів пістолетної конструктивної схеми.

У кінці 1940^-их рр.. на землях майбутнього Ізраїлю йшла війна за незалежність. Повстанці мали велику кількість зразків як пістолет-кулеметів (МП.40, СТЕН, Суомі, Томпсон та ін.), так і іншої зброї. Після війни у молодій державі постало питання про стандартизацію. Наявні пістолет-кулемети не відповідали вимогам, хоч виробництво (наприклад, СТЕНів) проводилося вже кілька років.

Про дату створення зразка існують розходження (1948-50 рр.). Відомо, що у жовтні 1949 року оголошено конкурс на новий пістолет-кулемет. Одразу ж, один з бійців-повстанців, лейтенант Узіел Ґал (Uziel Gal) запропонував свою розробку. 1951 року, в числі інших систем, проведено випробування. За тактичними показниками зразок перевершував вимоги. Конструкція п-к передбачає застосування його в умовах пустель та інших важких кліматичних умовах. Також передбачено випуск на низькому технологічному обладнанні.

3 січня 1951 р. було прийнято рішення про випуск партії із 100 штук. Частина була передана у війська для випробувань. Зброяр врахував виявлені бійцями недоліки. У кінці 1954 року запущено серійний випуск з назвою „9-мм пістолет-кулемет № 2 Mark А. Виготовлення розпочато у майстернях сучасної відомої компанії ІМІ (Israel Military Industries) міста Рамат-Ха-Шарон. 1955 року зразок офіційно прийнято на озброєння ізраїльської армії з назвою „Узі“, хоч автор заперечував.

Часто говориться, що конструктор У. Ґал скопіював його із першого зразка даного типу – чеського Sa. 23. Мабуть, зброяр детально вивчав не тільки цю схему при створенні своєї зброї. Тим більше, що така можливість у нього була. Але конструкція має значні відмінності від Sa.23. Можна сказати, що поєднує їх тільки схема.

У Ізраїлі виготовлення Uzi ІМІ було припинено з початком випуску компактних варіантів „Міні-Узі“ та „Мікро-Узі“, які в наш час оновлено з врахуванням сучасних вимог та технологій. Останнім часом випуск відновлено з назвою Uzi SMG.

Uzi бойове „хрещення“ пройшов уже 1956 року під час Суецької кризи. Після цього почав набувати популярність і широке розповсюдження.

У 1959 році „Узі“ з індексом МР.2 прийнято на озброєння у Німеччині та виготовлявся фірмою „Рейнметал“. З 1960 рр. випуск Uzi проводить відома бельгійська „ФН“. Також зразок виготовлявся китайською „Норінко“, „Вектор Армз“ та іншими. Крім масових серій створені карабінні варіанти, тактичний пістолет, версії з набоями .22 LR, .45 АСР, .41AE. Загалом п-к Uzi застосовується у близько як 100 країн. Всього виготовлено більше 10000000 екземплярів. Зразок застосовувався у багатьох збройних конфліктах за останні шість десятиліть (В’єтнамська війна, 6-денна, Фолклендська та інші). Зрозуміло, і у всіх, що їх вів Ізраїль. Останнім часом УЗІ замінюється у передових країнах на тактичні комплекси FN чи MP.7.

Конструкція „Узі ІМІ“ застосована у багатьох зразках, сконструйованих у різних країнах світу.

Пістолет-кулемет створено за пістолетною конструктивною схемою з закритою ствольною коробкою, складальним або знімним прикладом. Застосовано компонування із затвором „набігаючого“ типу.

Недолік „Узі“ – його вага, – більша ніж у АКМ.

Перші зразки виготовлялися з легко знімальним дерев’яним прикладом. З початком серійного випуску Ґал створив металевий складальний приклад. Виготовлялися обидва варіанти : з дерев’яним прикладом для піхоти, з металевим – для екіпажів БМ, розвідників, десанту, ВПС, ВМС. Згодом випуск з дерев’яним прикладом припинено. Але зразки зустрічалися в ізраїльському війську і на початку 21 ст.

Uzi створено з використанням набою 9×19 Parabellum.

Автоматика працює за принципом ВНЗ. Постріл проходить при відкритому стволі з випередженням, закріпленим на дзеркалі затвору бойком. Ствольна коробка і затвор прямокутної форми. Ручка затвору встановлена зверху у вирізі кришки ствольної коробки і контактує з затвором тільки під час його зведення, а потім повертається вперед дією власної пружини, закріпленої до торця кришки. Затвор „набігає“ на ствол близько 1/3 довжини і частково закриває його навіть у крайньому задньому положенні. Стержень повертально-бойового механізму одночасно є направляючим і затвору та оснащений буфером.

Ствольна коробка у формі паралелепіпеда виготовляється штампуванням з 2-мм стального листа з високим запасом міцності. Канавки на ній служать для додаткової міцності та як сміттєвідводи. У передню частину ствольної коробки уварено 9,5-см трубчатий кожух стволу. Кришка ствольної коробки закриває її від основи прицілу до основи мушки.

Спусковий механізм забезпечує одинарний або автоматичний режими стрільби. Він встановлений у блоці, що об’єднує спускову коробку, ручку управління вогнем з основою магазину та спусковою скобою. Вибір режиму проводиться 3-позиційним важелем повзункового типу, встановленим зліва на спусковій коробці. Одне з положень – ручний запобіжник. Автоматичний запобіжний пристрій – клавіша на тильному боці ручки, що взаємодіє з затвором.

Ствол приєднується гайкою-муфтою до ствольного кожуха. Приблизно по третині довжини ствол знаходиться у ствольній коробці, кожуху та відкрито. Канал стволу з 4^-ма правосторонніми нарізами.

Для боєживлення спочатку застосовувався 30-зарядний магазин, що був замінений 32-зарядним. Потім були створені 25- та 20-зарядні. Магазин вставляється по-пістолетному і замінюється за допомогою важеля на лівому боці ручки знизу. Комерційні варіанти можуть мати магазини місткістю від 10 до 100 набоїв.

Прицільні пристосування складаються з діоптричного прицілу з перекидним ціликом. Основа прицілу встановлена на ствольній коробці, основа мушки – на ствольному кожуху. Можна встановлювати оптичні приціли.

Ручка управління має пластмасову накладку з поперечним рифленням.

Підствольна накладка у перших випусках була дерев’яною. При масовому випуску – пластмасова. Закриває трубку стволу та частину ствольної коробки.

Дерев’яний приклад мав защіпку для швидкого з’єднання / роз’єднання, стальний затильник з приєднаною антабкою. Металевий приклад оригінальної форми. Складається під ствольну коробку за допомогою колінчастого шарніру.