Maschinenpistole 40
Н і м е ч ч и н а
Протягом перших місяців війни виявилося, що пістолет-кулемети досить ефективна і затребувана зброя. Переводити піхоту на озброєння ними військове керівництво не наважувалося але потрібно було виготовляти їх у значній кількості. „МР.38“ був не технологічним і дорогим для масового випуску. Тому швидко провели модернізацію.
У квітні 1940 року „ЕРМА“ перейшла на випуск нового зразка, прийнятого на озброєння як Maschinenpistole 40. Конструктор MP.40 (як і МР.38) – Генріх Фольмер (Henrich Vollmer) /широковживана назва „Шмайсер“ не вірна/. Протягом 1940-42 років модель модернізували. Деякими з них переоснащувались МП.38, що відзивалися з військ. Такі зразки можна називати MP.38/40. Часто пістолет-кулемет зразка 1940 року позначають як 38/40, що є неправильним.
З 1940 року виробництво „МП.40“ налагоджено у Австрії „Steyr“, з 1941 – німецькою C.G. Haenel (Хенель). Нарівні з карабіном Mauser 98k, MP.40 став основною зброєю німецької піхоти (та одним з символів) періоду 2 Світової війни. МР.40 виготовлення 1941 - 42 рр. вважаються найбільш досконалими. З 1943 року якість випуску погіршувалась, тому надійність і ТТХ знижувались. Зразок виготовлявся до кінця 2 Світової війни. Всього було випущено близько 1.000.000 екземплярів.
На початку війни були створені кілька варіантів. МР.40/1 з одночасним приєднанням двох магазинів. Виготовлена незначна кількість. Хуго Шмайсер на основі конструкцій МР.40 і МР.28 створив зразок МР.41 з дерев’яною ложею та УСМ з режимами одинарних пострілів та чергою. „Haenel“ виготовила більше 20.000 МР.41.
Після війни МР.40 довгий час застосовувався повстанцями в Азії, Європі, Україні та Прибалтиці), офіційно перебував на озброєнні спецназу SAS В. Британії, десанту Ізраїлю до 1960 рр..
„Машиненпістолє 40“ має оригінальну конструкцію. Його будова досить складна, з багатьма деталями, незважаючи на простий принцип роботи автоматики. Найбільшими недоліками вважаються конструкція прикладу, магазину.
МР.40 спроектовано з гвинтівковою компонувальною схемою без ложе.
Застосовано стандартний пістолетний набій – 9×19 Parabellum.
Автоматика працює за принципом ВНЗ. Постріл проходить з відкритого затвору з випередженням. Затвор циліндричний за формою, має отвір для ударника, ручку заряджання, екстрактор, направляючі. Ручка заряджання знаходиться з лівого боку і рухається у вирізі ствольної коробки. Екстракція гільзи проходить через вікно вгорі у ствольній коробці.
Повертально-бойовий механізм складається з трьох трубок, закріплених телескопічно, і вставленої у трубки пружини. Ударник вставляється у передню трубку, закриваючи її. Хвостова частина ударника – трубка з буферним механізмом, що складається з пружини та поршня і служить уповільнювачем темпу стрільби. Ударник у передній частині має окремий бойок.
Вогонь з пістолет-кулемета проводиться за допомогою спускового механізму ударникового типу. Стріляючий механізм складається із затвору, повертально-бойового механізму з ударником. Спусковий механізм розрахований на автоматичний вогонь. Завдяки низькому темпу можна зробити одинарний постріл коротким натиском на спуск. Постановка затвору на запобіжник проводиться у передньому або задньому положенні, заведенням ручки затвору у виріз. Зразки до 1943 р. випуску мали фіксатор для закріплення ручки. Спусковий механізм розміщено у приєднаній знизу до ствольної коробки спусковій коробці, яка закривається знизу спусковою рамою з ручкою управління, спусковою скобою, затильником ствольної коробки з основою прикладу. Ще одна оригінальна деталь – кожух з бакеліту, що закриває знизу та боків спускову коробку, раму і служить для утримання зброї.
Ствол відкритий, конічної форми. До ствольної коробки приєднується надітою на нього гайкою. Дульна частина стволу має різьбу для пристроїв, яка зазвичай закрита гайкою. Знизу ствол обладнано гаком для закріплення у техніці. Знизу стволу приєднана шина (у різні роки : алюмінієва, стальна, пластмасова). Канал стволу має 6 правосторонніх нарізи.
Ствольна коробка циліндрична, виготовлена з листової сталі.
Боєживлення проводиться з прямого коробчастого магазину з шаховим розташуванням набоїв. Магазин вставляється в горловину, яка служить і допоміжною ручкою.
Прицільні пристрої механічні. Основа прицілу встановлена на ствольній коробці : постійний цілик розрахований на 100 м ; для більшої дальності є цілик на підйомній стійці. Мушка встановлена на стійці у кінці стволу і захищена намушником.
Приклад металевий, складається під низ, з фіксацією у обох положеннях.
Ремінь закріплюється у щілини-антабки на основі прикладу та у місці з’єднання стволу з коробкою.
Конструкція МР.40 застосовувалась при розробці пістолет-кулеметів у інших країнах. Іспанська „Bonifacio Echeverria S.A.“ з 1945 року виготовляла пістолет-кулемет Star Z-45. Але „Зет-45“ застосовував набій 9×23 „Ларго“. Зовнішньо відрізнявся наявністю кожуху-стволу, перенесеною на правий бік ручкою затвору, дерев’яною накладкою ствольної коробки з ручкою.
ТТД MP.40 :
довжина стволу : 251 мм ;
початкова швидкість кулі : 380 м/с ;
прицільна дальність : 200м ;
дальність ефективного вогню : 150 м ;
темп стрільби : до 500 постр./хв.;
бойова скорострільність : 80 - 90 п./хв.;
місткість магазину : 32 ;
маса : 4,7 кг ;
довжина : 833 / 635 мм.
|