Canon de 25 mm antichar SA-L modèle 1934
Ф р а н ц і я
Розробку гармати за власною ініціативою проводили інженери фірми „Гочкіс“ у середині 1920-их рр., коли танки мали броню невеликої товщини. На початок 1930-их років гармата мала кілька переваг. Та в 1940 році, коли німецькі війська почали наступ на Францію, виявилося що проти основних танків у неї була низька ефективність. Але завдяки позитивним характеристикам конструкції гармата мала успіх у боротьбі з легкими танками, бронетранспортерами, різними броньованими та неброньованими машинами.
Canon léger de 25 mm antichar SA-L modèle 1934 компанія „Гочкіс“ запропонувала військовому відомству Франції, яке прийняло її на озброєння у 1934 році. Також гармата (в більшій чи меншій мірі) застосовувалася арміями інших країн. Кілька екземплярів закупили США, очевидно для оцінки можливостей. Після загарбання Польщі, частина польських військових емігрувала до Франції, де створили кілька військових з’єднань. На їх озброєння передавали ці гармати. Британські війська, що висадилися у Франції в 1939 році, також мали її на озброєнні. Вермахт застосовував трофейні гармати. Потім частину з них передав союзникам – Румунії, Італії, Фінляндії. У кожній з країн гармати мали свої позначення : 25 PstK/34 (Фінляндія), Anti-Tank Gun, 25 mm. Hotchkiss, Mark I (В. Британія), 2,5-cm-PaK 113(f) (Німеччина).
Найбільш повна назва – Canon léger de 25 mm antichar semi-automatique modèle 1934 Hotchkiss (гармата легка 25-мм протитанкова напівавтоматична модель 1934 Гочкіс). Також на озброєнні перебувало кілька варіацій гармати : стаціонарні 1-, 2- та 3-ствольні для лінії Мажино, зразок 1935 року з коротким стволом для встановлення на бронетехніку, зразок 1937 року з полегшеним лафетом.
25-мм гармата моделі 1937 року відрізнялася зовнішнім виглядом. Вона оснащувалася захисним щитом і колесами меншого діаметру мотоциклетного типу. Гармата виготовлялася в „Ательє Пюто“.
Canon de 25 mm antichar SA-L mle 34 – буксирна артилерійська система. Також встановлювалася в кузові автомобіля.
У назві застосовано вислів „semi-automatique“ (напівавтоматична). Проте автоматично проходить лише відкривання затвору та викидання гільзи після пострілу. Інші операції проводяться вручну. Управляє гарматою (наводить в ціль і робить постріл) один номер обслуги. Він же може і заряджати.
Гармата складається з стволу із затвором, противідкатного пристрою, лафета з станинами і ходовою частиною, прицілу.
Боєприпасами у гарматі служать патрони 25×194R. Бронебійний 320-грамовий снаряд пробивної (кінетичний) дії мав сердечник з гартованої сталі. На 100-метровій дистанції він може пробити 30-мм броню. На відстані до півкілометра потужність змінюється не значно. Але на віддалі 1000 м пробивна здатність знижується до 20 мм. Також застосовувалися бронебійно-трасуючі снаряди. У фінській армії – осколкові.
Затвор клиновий, вертикального типу.
Ствол встановлено у механізмі вертикального та горизонтального наведення лафета. Кут вертикального наведення стволу : від -5о до +21о. Кут горизонтального наведення становив 37о.
До казенної частини стволу прикріплено патронник і затвор з стріляючим механізмом. Дульна частина стволу оснащена дульним гальмом конусної форми.
Наведення гармати в ціль здійснюється з допомогою прицілу та ручок управління.
Лафет складається з підйомно-поворотного механізму, нижнього станка з станиною, колісного ходу, захисного щита. Лафет виробництва „Гочкіс“ більш масивний і міцний. „Ательє Пюто“ застосовувала значно легший лафет з колесами меншого діаметру та спрощеними дисками.
Боєприпаси зберігалися та перевозилися в патронних коробках.
ТТД Canon 25 mm antichar SA-L mle 1934 :
довжина стволу : 1800 мм ;
початкова швидкість снарада : 918 м/с ;
макс. дальність пострілу : 1800 м ;
прицільна дальність : 1000 м ;
ефективна дальність : 500 м ;
бойова скорострільність : до 20 постр./хв.;
маса mle 34 Гочкіс : 480 кг ;
маса mle 37 Пюто : 310 кг ;
довжина повна 3900 мм.
| 
