8,8 cm PäK.43. 8,8 cm PäK.43/41
Н і м е ч ч и н а
Найпотужнішою масовою протитанковою гарматою періоду 2 Світової війни вважається німецька 88-мм. Точніше, їх два зразки, створені фірмами „Крупп“ та „Рейнметал“, конструкції яких об’єднані однією артилерійською частиною з стволом зенітної гармати FlaK.41. Розробку гармати почали з середини 1942 р. керуючись тим, що товщина танкової броні зростала. 75-мм гармата PaK.40 уже не змогла б ефективно боротися з радянськими ИС-2 і вдосконаленими танками Великої Британії та США. Тим більше, що виробництво 75-мм снарядів з вольфрамовими сердечниками було обмеженим.
У результаті, Вермахт отримав у кінці війни гармату, що перевершувала навіть радянську 100-мм БС-3. Наприклад, на дальності 1500 м її снаряд пробиває 153 мм броні під кутом 60о. Снаряд БС-3 – 130 мм на тих же параметрах. Найпотужніший снаряд американської 76-мм гармати М-5 міг пробити на 1,5 км 147 мм броні, але під прямим кутом. Лише британський підкаліберний снаряд з вольфрамовим осердям 76-мм QF 17 pounder пробивав 213-мм броню на такій віддалі але також при куті 90о зустрічі.
Та 88-мм гармата не була найбільш потужною. У кінці 1944 року Вермахт отримав новий протитанковий зразок на основі стволу зенітної гармати. Але уже калібром 128 мм. До цього часу це найкрупнокаліберніша протитанкова гармата. Щоправда, їх виробили всього близько 50 одиниць.
Інформація про створення і розвиток 88-мм гармат має розбіжності. За одними даними, гармати створювалися одночасно зброярами обох фірм. За іншими – розробку здійснила компанія „Крупп“ але не змогла налагодити виробництво складної системи масово і тоді підключили „Рейнметал“. Гармати різняться між собою лафетами у похідному положенні.
8,8 cm Panzerjägerkanone 43 Krupp
Фахівці компанії „Крупп“ створювали 88-мм протитанкову гармату Panzerjägerkanone 43 як модифікацію зенітної. У ній залишився 4-колісний лафет, що служив для перевезення. Колеса мали індивідуальну підвіску. Спочатку колеса встановлювали з пневматичними шинами. Потім їх замінили на гумове ошинування. На позиції гармату встановлювали на бойову платформу. Також можна було вести вогонь на лафеті але з обмеженим сектором – 30 градусів.
8,8 cm PaK.43 мала велику масу. Лафет забезпечував круговий обстріл але підготовка до пострілу з маршу займала занадто багато часу. Змінити позицію під час бою взагалі було мало ймовірно. При встановленні в бойове положення обслуга від’єднувала передні та задні візки лафета і з допомогою домкратів опускала гармату на бойову платформу. З допомогою тих же домкратів проводилося горизонтальне вирівнювання. Бойова платформа – хрестоподібні станини з сошниками та домкратами. На платформі встановлено артилерійську частину та захисний щит, встановлений під значним кутом нахилу.
Вертикальний кут встановлення стволу у „8,8 см Панцерєгерканоне 43“ – від -8о до +38о.
Складність конструкції та велика трудомісткість виготовлення не сприяли швидкому постачанню гармат у війська. Випуск розпочали 1944 року і до кінця війни виробили більше 2000 штук.
8,8 cm Panzerjägerkanone 43/41 Rheinmetall
Затягування серійного випуску „8,8 см ПаК.43“ зумовило впровадження у виробництво зразка 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/41компанії Rheinmetall-Borsig. Її фахівці застосували ту ж саму артилерійську частину, але встановили її на класичний лафет. Його було створено для гармати зразка 1941 року, що не пішла в серію. Тому 88-мм гарматі присвоїли індекс „43/41“. Її запустили в серію раніше за „круппівський“ зразок. Виготовлено близько 1400 одиниць.
Лафет має 2 колеса з гумовим ошинуванням. Станини подвійні розвідні виготовлені з труб прямокутного перерізу. Масивні сошники складаються на шарнірі вгору для зменшення габаритів.
8,8 cm PaK.43/41 могла вести вогонь в секторі 56о. Кут вертикального встановлення стволу : -5о – +40о.
Щит встановлено з нахилом назад. Боковини також розміщено під кутом. Нижня частина захисного прикриття складається у горизонтальне положення.
Боєприпасами у гармат „ПаК.43“ та „ПаК.43/41“ служили унітарні заряди з снарядами різного призначення і типів : бронебійно-трасуючі, підкаліберні, кумулятивні, осколково-фугасні. Також могли застосовуватися зенітні. Маса снарядів : 7,3 – 10,1 кг.
Гармати застосовувалися також для ведення вогню по укріпленнях противника, скупченнях військ та інших цілях. Велика потужність боєприпасів та достатній кут вертикального підйому стволу забезпечували ведення вогню на велику віддаль. Недоліком була замала дія осколково-фугасних снарядів.
Стволи гармат мали довжину 41 калібр. Оснащувалися потужними 2-камерними дульними гальмами. Довжина стволів з гальмами становила 6610 мм. Довжина нарізної частини – 5125 мм.
Затвор клиновий, напівавтоматичний.
Буксирування гармат обох зразків здійснювалося, як правило, потужними напівгусеничними тягачами.
ТТД 8,8 cm Pak.43 // 8,8 cm Pak.43/41 :
довжина стволу : 6350 мм ;
Vо швидкість : 700 – 1130 м/с ;
дальність пострілу : 15150 м ;
ефективна дальність по танках : 2000 м ;
бойова скорострільність : до 10 п./хв.;
маса в бойовому положенні : 4400 // 4240 кг ;
маса похідна : 5000 // 4800 кг ;
швидкість буксирування : 45 // 40 км/г ;
обслуга : 11 // 9.
| 
