47 mm Modell 1935 Böhler

А в с т р і я / І т а л і я

47-мм гармата „Бьолер“ створена австрійською фірмою. Але виготовлених за ліцензією в Італії було більше і гармату часто вважають італійською.

Гармата створювалася на початку 1930 рр. У 1935 році прийнята на озброєння збройних сил Австрії. Також постачалася кільком європейським арміям : Латвії, Нідерландів, Естонії, Польщі, Фінляндії. З початку 2 Світової війни німецька армія, окупувавши кілька з цих країн, захоплені гармати прийняла на озброєння Вермахту. А Червона Армія СРСР отримала гармати після захоплення Естонії та Латвії. Згодом частина з них дісталася німецькій армії під час відступу РСЧА. Повідомляється, що частково гармати виготовлялися і після анексії Австрії спеціально для Вермахту.

Японська армія також мала на озброєнні гармату „Бьолер“ після загарбання голландських колоній в Азії.

Гармати виготовлені в Італії постачалися до Іспанії під час Громадянської війни. Після капітуляції Італії, частина гармат дісталася Німеччині, котра застосовувала їх як і австрійські, а потім передала союзним військам Румунії та Хорватії.

Італійська армія активно застосовувала гармату під час бойових дій у Африці. Захоплені трофейні італійські гармати прийняла на оснащення армія Великої Британії.

Після війни гармату застосовували невелика частина усіх армій, де вона була на озброєнні до того. У Італії – до кінця 1940 років.

Зразки мали відмінності в залежності від замовлення та років виготовлення. Тобто, і австрійські, і італійські гармати мали відмінності між собою. Вони мали різну довжину стволу, оснащуватися чи не оснащуватися дульним гальмом, захисним щитом. Колісний хід був з різною шириною колії, різними колесами, наявністю чи відсутністю підресорювання. Та іншими деталями. Тому технічна та бойові характеристики дещо відрізняються.

Армійські позначення гармат також були різними залежно від країни. У армії Австрії – 47 mm Modell 1935 Böhler.

Італійська армія спочатку закупила у Австрії партію гармат. Потім купили ліцензію для власного виробництва. Випуск проводився з 1937 року кількома італійськими підприємствами, у тому числі : Breda та CEMSa. Початкове армійське позначення – Cannone 47/32. Після проведення модернізацій індекс змінювався.

Усі армії, де гармата перебувала на озброєнні, застосовували її як зразок універсального призначення, хоч 47 mm M.35 Böhler створювалася як протитанкова. На початок 40^-их років повноцінно у цій ролі вона уже не могла застосовуватися через недостатню потужність проти нових танків з міцною бронею. Завдяки особливій конструкції, австрійська, італійська та й інші армії застосовували її як гірську. В Італії гармату пристосували для озброєння бронетехніки.

47-мм гармата „Böhler“ – універсальна гармата для застосування як буксирна система або в’ючна. Складається з стволу із затвором, люльки з противідкатним механізмом, прицілу та лафету з станком, колісним ходом і станинами. Також може обладнуватися щитом.

Система може швидко розбиратися на кілька вузлів і перевозитися в’ючними тваринами. До лафета прикріплена на шарнірі опорна плита круглої форми. При встановленні в бойове положення плита опускається вниз а колеса знімаються. Таким чином силует значно зменшується.

Ствол із затвором, противідкатним механізмом встановлювалися в люльці. Люлька кріпилася до станка. Підйомний механізм забезпечував встановлення стволу для пострілу в межах : -15^о – +56^о. Кут горизонтального наведення становив 62^о. Маса ствольної групи – 78 кг. Люлька із станком важили близько 150 кг.

Ствол нарізний : 24 правосторонні нарізи. Довжина нарізної частини – 1,33 м.

Боєприпасами служили унітарні патрони з осколковими або бронебійними снарядами кінетичної дії. Були створені кумулятивні, проте про їх застосування не повідомляється. Протитанковий снаряд масою 1,44 кг пробивав 43-мм броню на відділі 400 метрів.

Приціл оптичний перископного типу.

Буксирування гармат могло проводитися з невеликою швидкістю гужовими тваринами чи гусеничними тягачами. Автомобілями рекомендувалося перевозити в кузові. Колеса лафета виготовлятися з дисками різної форми та міцності. Шини могли бути гумовими або пневматичними.

Станини оригінальної форми, оснащувалися сошниками. Для зменшення загальної довжини гармати станини складалися на шарнірах.

ТТД  47-mm Modell 35 Böhler :

довжина стволу : 1680 мм ;

V₀ бронебійного снаряда : 630 м/с ;

макс. дальність пострілу : 7000 м ;

прицільна скорострільність : до 14 п./хв.;

максимальна скорострільність : 28 постр./хв.;

маса бойова : 280 кг ;

маса похідна : 340 кг.