Kanon 37 mm m/34 – m/38 Bofors
Ш в е ц і я
Артилерійські системи шведської фірми „Бофорс“ часто мають успіх у світі. Одна з цих систем – 37-мм гармата розробки 1930 років. Вона була популярною в період 2 Світової війни, особливо на початковому етапі. Проектування гармати почалося на рубежі 1920-30 років. 1934 року зразок мав готовність до масового виробництва і очікував на замовлення. Перше поступило у 1935 році з Нідерландів. Згодом гармату закупила Велика Британія, Туреччина та інші країни. Було налагоджено виробництво у Польщі, Фінляндії, Нідерландах, Данії. У ході бойових дій гармата захоплювалася як трофей арміями різних країн і передавалася своїм союзникам. Таким чином застосовувалася арміями Німеччини, СРСР, Румунії і часто застосовувалося з обох боків фронту 2 Світової та інших конфліктів. Кількість виготовлених точно невідома, обчислюється тисячами. У більшості армій гармата була знята з озброєння після закінчення 2 Світової війни чи невдовзі. У Фінляндії (як і багато різного озброєння) у середині 1980 рр.
Шведська армія отримала гармати однією з перших. У 1937 році як 37 mm infanterikanon modell /34 (37-мм піхотна гармата модель 1934 р.).
З наступного року шведська армія почала отримувати вдосконалену та перейменовану 37 mm pansarvarnskanon m. /38 (pansarvarnskanon – протитанкова гармата). Перше бойове застосування гармати шведської армії провів добровольчий підрозділ у Фінляндії проти радянських військ під час Зимової війни. На основі даного зразка створено варіацію для встановлення в башти танків.
37 mm pansarvarnskanon modell /38 Bofors – буксирна артилерійська система призначена для дій в передових порядках та вогневої підтримки піхотних підрозділів. Гармата була однією з кращих у своєму класі але у свій час. З появою середніх танків ефективність зразка значно знизилася. Вона не могла протистояти середнім та важким танкам, окремим зразкам САУ, створеним на її базі. Проте ТТХ гармати дозволяли знищувати легкі танки, бронемашини, транспортні засоби, легкі фортифікаційні укриття і піхоту противника.
„37 мм протитанкова гармата модель/38 Бофорс“ створена за класичною артилерійською схемою і складається з механізмів ствольної групи та колісного лафета. На час розробки це була одна з небагатьох конструкцій, що поєднувала кращі досягнення.
Боєприпасами в гарматі служили набої 37×249R унітарного заряджання. Застосовувалися снаряди щонайменше 4 типів : бронебійний, бронебійно-трасуючий, осколковий, запалювально-димовий (фосфорний). Бронебійно-трасуючий масою 700 г на віддалі 300 – 500 метрів пробивав близько 40 мм броні, залежно від кута зустрічі. Осколковий снаряд вважався ефективним не зважаючи на малий калібр. Боєприпаси в інших країн-операторів могли мати відмінності. Наприклад, у Данії метальний заряд був дещо потужніший.
Ствол 37 mm pansarvarnskanon m./38 Bofors нарізний, виготовлявся як моноблок. Оснащувався дульним гальмом. Встановлювався ствол на люльку з накатно-противідкатним механізмом.
Затвор клиновий, з автоматикою.
Максимальна дальність пострілу перевершує 6000 м. Прицільна дальність – 4 км але ефективна значно менша.
Підйомний механізм забезпечує ведення вогню з кутом від -10о до +25о. Горизонтальне наведення можливе в секторі 50о.
Обслуга „37 мм м./38 Бофорс“ складалася з 5 гармашів.
Лафет 2-колісний. У Швеції гармата розраховувалася на буксирування механічними транспортними засобами. У деяких інших арміях для буксирування кінною тягою створювалися передки. Легкість усієї системи дозволяла застосовувати лише одного коня.
Лафет складався з станка, до якого приєднувалася люлька, колісного ходу, станини та щита.
Колісний хід підресорений, з металевими колесами з гумовими пневматичними шинами, що дозволяло транспортування з швидкістю до 50 км/г.
Станина з двома розсувними балками із сошниками на кожній.
Щитове прикриття збірне : з 5 окремих частин. Верхні частини вигнуті. До них на шарнірах закріплено прямі частини. Ствольний виріз закривається щитком, прикріпленим до самого стволу.
ТТД 37 mm pansarvarnskanon m./38 Bofors :
довжина стволу : 1665 мм ;
Vо бр-б. снаряда : 870 м/с ;
бойова скорострільність : 12 – 15 постр./хв.;
маса гармати : 380 кг.
|