2,0 cm Flak 30 / Flak 38

Н і м е ч ч и н а

Німецькі збройні сили в Другій світовій війні застосовували багато систем зенітної артилерії різного калібру : від 20-мм – до 150 мм. Ще більше було їх варіантів за кількістю стволів та встановленню на різні лафети і бойові машини. Найслабшою та однією з перших була 20-мм „зенітка“. У німецькій армії усі зенітні артсистеми мали подібні назви, де вказувався калібр (у сантиметрах), визначення „Flugzeugabwehrkanone“ або коротше „Flugabwehrkanone“ та рік прийняття на озброєння. Частина зразків перебувала на озброєнні тільки „Люфтвафе“, які виконували і функції протиповітряної оборони, а частина в кількох видах військ чи й усіх (сухопутні, ВМС, авіація, СС).

Гармати калібру 20 мм застосовували усі види і роди військ. Існувало 2 зразки, 1930 та 1938 року, останній з яких був модернізацією попереднього. Зенітки 1930/38 років перебували на озброєнні у Фінляндії, Італії, Болгарії, Литві та ще в кількох країнах.

2,0 cm Flugzeugabwehrkanone 30 Rheinmetall

Розробку гармати почали у 1920 роках спеціалісти компанії Rheinmetall-Borsig. Конструктори – Fritz Herlach, Теodоr Rakula. 1930 року гармата прийнята на озброєння військ Веймарської республіки, а опісля – Райху, в 1935 році.

2,0 cm Flugzeugabwehrkanone 30 – 20-мм зенітна гармата зразка 1930 року. „Flugzeugabwehrkanone“ (Флюґцойґ абвер каноне) у перекладі – „гармата протиповітряної оборони“ або „зенітна гармата“ ; дослівно – „Flugzeug“ (літак)/ „abwehr“ (проти)/ „kanone“ (гармата). Застосовувалася під час війни в Іспанії, а потім в усіх війнах, що вела Німеччина, до кінця 2 Світової війни.

2,0 cm Flugabwehrkanone 30 – 1-ствольна автоматична гармата для боротьби з повітряними цілями. Основний зразок – буксирувальна, на 2-колісному лафеті. При встановленні в бойове положення гармата знімалася з лафета і опускалася на платформу кругового обертання.

Артилерійська частина послужила для створення кількох, 2- та 4-ствольних систем різного типу встановлення (буксирні, самохідні, корабельні тощо). Згодом інженери „Маузер-Верке“ сконструювали модернізовану систему.

„2 см Флюґабверканоне 30“ створена для застосування з набоями 20×138B і з снарядами різного призначення : бронебійними та осколковими.

Принцип роботи автоматики – короткий відхід стволу (КВС).

Боєживлення проводилося магазинів з ріжкової форми, які вставлялися у ствольну коробку горизонтально з лівого боку. Екстрагування гільз – з правого боку в спеціальну сітчасту корзину.

Ствол гармати відкритий на більшій довжині,оснащений дульним гальмом.

Прицільні пристрої оснащено автоматичним обчислювачем механічного типу.

Обслуга 2,0 cm Flak 30 – 7 номерів, проте вогонь могли вести і 4.

Гармата складалася з стволу, ствольної коробки і механізмів автоматики, бойової платформи та лафета.

По горизонталі ведення вогню забезпечувалося на 360^о. При цьому верхня частина гармати оберталася по платформі. У вертикальній площині ствол рухався від -12^о – до +90^о.

Ефективна дальність ураження повітряних цілей – 1200 метрів. Максимальна дальність польоту снарядів становила більше 4 км але залежала від їх типу та кута стрільби. Найбільша досяжність по висоті – 2200 метрів.

Для встановлення в бойове положення знімали фіксатори, що утримували бойову платформу на лафеті і опускали гармату на ґрунт. Платформа вирівнювалася на 3^-ох опорах. На платформі встановлено крісла для навідників.

Лафет – 2-колісний, розрахований на переміщення механічними транспортними засобами.

Щитове прикриття встановлювалося кількох типів, або гармата застосовувалася взагалі без щита.

2,0 cm Flugzeugabwehrkanone 38 Mauser

На початку 1930 років виявилося, що гармата не повністю відповідає вимогам часу. Тенденція зростання швидкості літаків у порівнянні з 20^-ми роками збільшувалася, а скорострільність гармати була низькою. Тому інженери компанії „Маузер“ з 1934 року проводили модернізацію. Головною метою було підвищення швидкострільності, покращення надійності. Також внесено зміни в механізм наведення для збільшення швидкості руху верхнього станка.

У 1938 році зенітку прийняли на озброєння як 2,0 cm Flugzeugabwehrkanone 38. З 1939 року гармата почала замінювати у виробництві попередню. Слід відмітити, що виготовлення обох зразків проводили кілька підприємств. Всього виготовлено щонайменше 114000 штук.

2,0 cm Flugabwehrkanone 38 змінилася мінімально. Для збільшення темпу вогню полегшили рухомі частини автоматики, ввели буферні пристрої та прискорювач копірного типу. Також внесено зміни у затворну групу.

Ствол залишився без змін, хоч в деяких джерелах вказується на його вкорочення. Очевидно, це від встановлення іншого полум’ягасника. Канал стволу має 8 нарізів. Довжина нарізної частини стволу – 1158 мм.

Механізм вертикального наведення дозволяв зниження мінімального кута стволу до -20 градусів.

Для гірських підрозділів (і можливо десантників) створили 2 сm Gebirgsflak 38, де масу зменшили до мінімуму – близько 280 кг. Гармату пристосували до переміщення в’ючним способом.

Гармати застосовували також проти наземних цілей. Її бронебійні снаряди могли вражати легкі танки, бронетранспортери та іншу техніку.

ТТД 2,0-cm Flak 30 // 2,0-cm Flak 38 :

довжина стволу : 1300 мм ;

V_о швидкість : 830 – 900 м/с, залежно від снаряда ;

максимальна дальність пострілу : 4800 м ;

темп вогню : 280 // 450 п./хв. ;

бойова скорострільність : 120 // 220 п./хв.;

місткість магазина : 20 патронів ;

маса в бойовому положенні : 463 // 404 кг ;

маса похідна : 890 // 860 кг ;

довжина гармати : 2250 мм.