Поняття про постріл

Пострілом називається надання кулі енергії, необхідної для польоту і поразки цілі. Або, викидання кулі з каналу стволу дією порохових газів, що утворюються від згорання порохового заряду. Енергія кулі залежить від її маси, сили порохового заряду і довжини стволу.

Постріл проходить в кілька етапів :

0. Початковий період – горіння порохового заряду в постійному об’ємі (гільзі), до тиску 250-500 кг/см², до виходу кулі з патрону.

1. Перший – основний період, – повне згорання пороху у об’ємі, що швидко збільшується. Тиск збільшується до максимального.

2. Другий період – розширення постійної кількості газів у каналі стволу, завдяки подальшому просуванню кулі до дульного зрізу. Тиск порохових газів у стволі достатній, для збільшення швидкості кулі.

3. Позаствольний період – тиск газів на кулю після вильоту її з каналу стволу. Гази діють на кулю позитивно, збільшуючи її швидкість протягом від кількох сантиметрів до кількох метрів від дульного зрізу.

Дія  газів  на  зброю

Під час пострілу, тиск порохових газів рівномірно діє на денце кулі, стінки і дно гільзи. Це зумовлює рух зброї в напрямі, зворотньому напряму просування кулі в стволі. Рух зброї під час пострілу назад називається відбоєм / віддачею.

Одночасно при пострілі виникають коливальні рухи (вібрація стволу), відхилення стволу внаслідок обертання кулі по нарізах, нагрівання стволу та інших деталей пороховими газами.

Порохові гази, зустрічаючись з повітрям у задульному просторі, сполучаються з киснем і викликають спалах та ударну хвилю (джерело звуку).

У більшості видів ручної зброї лінія стволу знаходиться вище точки протидії віддачі (плече або рука стрільця). Виникає пара сил, які відхиляють зброю вгору під кутом.

Енергія кулі. Убивча та пробивна дія куль

Енергія кулі залежить від її маси, швидкості та геометричної форми і вимірюється в кілограмометрах (кгм). 1 кгм = 9,81Дж.

Пробивна дія кулі характеризується глибиною її проникнення в перешкоду.

Для поразки людини (убивчої сили) необхідна енергія 8 кгм, а в’ючної тварини – 20 кгм.

Рух  кулі  в  повітрі

Під час польоту кулі на неї діють кілька сил : позитивних і негативних.

Позитивна – сила інерції, – рухає кулю вперед.

Негативні – сила тяжіння, що змушує кулю знижуватися по мірі втрати сили інерції ; сила опору повітря – постійно знижує швидкість кулі.

Також на політ кулі впливають погодні чинники. Один з них – вітер. Боковий вітер зносить кулю вбік ; зустрічний зменшує її швидкість ; попутний, залишаючи розріджені ділянки, зумовлює менший опір повітря. Саме повітря також впливає на рух кулі : холодне – густіше, – опір збільшується.

Відомо, що будь-яке тіло в середовищі протидії сил тяжіння і опору повітря рухається по балістичній кривій. Для максимальної дальності воно повинне бути кинуте під кутом 40 – 45 ^о до горизонту.

Умовна лінія по якій рухається тіло в повітрі називається траєкторією.

Внаслідок непрямолінійного руху кулі, потрібно вибирати траєкторію в залежності від віддалі до цілі. Висота траєкторії (віддаль від поверхні до найвищої точки руху) може перевищувати висоту цілі в декілька разів. Так, максимальна дальність польоту кулі гвинтівкового патрону досягає кількох кілометрів. При стрільбі з кулемета ДП-27 висота траєкторії на задану віддаль 1000 м становить 5,8 м ; на 500 м – 76 см ; 300 м – 22 см.

Для надання стволу потрібного кута служать прицільні пристосування. Траєкторії, в яких кут вильоту кулі більший за 35^о називають навісними. Для стрілецької зброї використовують настильні траєкторії. Настильність траєкторії залежить від швидкості кулі, калібру і для різної зброї є різною.

Чим настильніша траєкторія, тим на більшій протяжності ціль може поражатись з однією установкою прицілу.

Постріл, при якому траєкторія не піднімається вище цілі називається прямим пострілом.