Класифікація зброї за будовою і принципом дії

Загальною будовою зброя відрізняється по розташуванню основних частин та механізмів : стволу, ствольної коробки, боєспоживання, ручки управління вогнем. Характерні особливості будови зброї видно по зовнішньому вигляду того чи іншого зразка.

Гвинтівкова або класична. Схема використовується при конструюванні будь-яких класів зброї – гвинтівок, автоматів, пістолет-кулеметів. При цій схемі магазин розміщено за стволом під затвором.

Деякі зразки пістолетів, особливо на початковій стадії розвитку мали таку ж будову.

Пістолетна схема. Магазин знаходить в ручці управління вогнем. Ствольна коробка замінена рамкою, до якої прикріплено ствол. Зверху ствол закриває затвор-кожух.

„Бул-пап“. Вперше застосована чеськими зброярами у протитанковій гвинтівці кінця 30^-их років ХХ століття. У наш час часто використовується у штурмових гвинтівках, кулеметах, пістолет-кулеметах. Приклад /у класичному розумінні/ відсутній. Його роль виконує затильник, закріплений на тильному боці ствольної коробки. Ствол, затвор, ударно-спусковий механізм, магазин – зміщено назад. Ручка управління вогнем розташована перед магазином, спусковий ґачок з’єднано з ударно-спусковим механізмом тягою. Прицільні пристосування піднято вище, порівняно з іншими схемами.

Прогресивна схема – вид гвинтівкової. Ствольна коробка частково розміщена у прикладі, але всі інші механізми – як у класичній. Один з перших зразків – німецький кулемет MG.34.

Класифікація механізмів замикання стволу

У зразках зброї існує кілька схем замикання стволу.

Поворот затвору. Зачеплення виступів затвору за бойові виступи стволу або ствольної коробки. Наприклад, автомат Калашникова та інші.

Замикання підпружиненим масивним затвором. Затвор в такому випадку не зчіпляється з стволом чи ствольною коробкою. Система використовується у схемах з автоматикою ВНЗ. Приклад : пістолет ПМ.

Замикання перекосом затвору. За допомогою виступів затвор перекошується для замикання у вертикальній чи горизонтальній площині. Наприклад, карабін СКС-45, кулемет СГ-43.

Замикання перекосом стволу. Система подібна до попередньої але в цьому випадку відбувається перекошення стволу відносно рамки і затвору. Приклад – пістолет ТТ.

Замикання поворотом стволу.

Замикання системою важелів. Приклад : пістолет Борхарда та його вдосконалений зразок „Парабелум“.

Системи автоматики

В Н З – віддача незалежного затвору. Застосовується використання енергії віддачі при пострілі. Гільза, під дією порохових газів, тисне на масивний затвор, що не має механізму замикання, а піджатий до казенного зрізу стволу повертальною пружиною. Затвор, відходячи в заднє положення, екстрактує гільзу, ставить курок в бойове положення і повертається під дією пружини вперед. При цьому загонить черговий патрон з магазину в патронник. Приклад : пістолет ПМ.

К В С – короткий відхід стволу. Затвор, зчеплений з стволом, під дією віддачі відходить назад на 5-7мм. Після цього проходить розчеплення затвору від стволу. Затвор продовжує рух назад за інерцією. Подальші дії механізму проходять як і в попередній схемі. Приклад : пістолети ТТ, М 1911 Кольт.

Д В С – довгий відхід стволу. У цій схемі затвор і ствол відходять назад до крайньої точки, де проходить їх розчеплення. Під дією власної повертальної пружини ствол іде вперед. Після екстракції гільзи затвор починає рух вперед, заганяючи наступний патрон у патронник. Механізми автоматики зводяться при рухові назад. Схема мало використовувана. Приклад : кулемет Шош.

В Н З З – віддача напівзалежного затвору. У цій схемі немає замикання стволу затвором. Під дією віддачі затвор відходить назад але гальмується спеціальним пристосуванням. Схема широко впроваджена у зразках різних класів німецької фірми „Heckler und Koch“.

Різновид схем  ВНЗЗ та КВС – затвор починає вільний відхід але потім зчіпляється зі стволом і здійснюється сумісний відхід, уповільнюючи віддачу, до повного розмикання.

В П Г – відведення порохових газів. Крізь бічний отвір у стволі порохові гази відходять у газову камеру чи трубку. Діючи на поршень затвору чи безпосередньо на затвор, відштовхують його назад. Проходить відмикання патронника, екстракція гільзи, зведення механізмів для наступного пострілу. Вперше схема застосована 1886 року у автоматичній рушниці англійського зброяра Картаса. Сучасний приклад : всі класи Калашникова, М 16 тощо.

Також мають застосування інші схеми : повна віддача зброї, відведення газів через надульник, рух стволу вперед під дією кулі та інші.

Класифікація ударно-спускових механізмів

Є два основних види ударних механізмів :

курковий : бойова пружина діє на курок, який вдаряє по ударнику, розміщеному у затворі ;

ударниковий : відрізняється відсутністю курка. Бойова пружина діє на ударник або на затвор, з міцно закріпленим бойком.