Stokes mortar M-1916
В. Б р и т а н і я
Початок 1 Світової війни ознаменувався застосуванням нової зброї – мінометів. Ще не було танків, автоматів, хімічної зброї, війна не стала позиційною а основні затійники війни та їх противники мали новий клас зброї. Щоправда, у сучасне поняття „міномет“ ті бомбомети та мортири не вкладаються але мета їх створення і застосування аналогічні. Англійська армія була першою яка отримала на озброєння справжній міномет сучасного типу. Цей міномет і став взірцем для наступних зразків. Слід відмітити, що окрім нього на озброєнні у Великій Британії знаходилися і зразки „некласичних“ мінометів, наприклад, бомбомет Лівенса і спочатку керівництво не було зацікавлене у новій розробці, бо крім міномета, потрібно було налагоджувати і виробництво боєприпасів нового типу у великій кількості. Лише втручання впливових осіб із армійського забезпечення дало поштовх для прийняття міномета на озброєння.
Конструктор нового міномета, до його створення, ніколи не займався військовими винаходами. Frederick Wilfred Scott Stokes (Фредерік Вілфред Скотт Стокс) працював керуючим директором однієї з машинобудівних компаній у Великій Британії. З початком війни Стокс приступив проектувати свій зразок міномета і боєприпасів до нього. У грудні 1914 року міномет був готовий до випробувань. Часто вказується, що зброя була створена у 1915 році, коли проходила випробування. Як уже сказано, спочатку було відмовлено у прийнятті міномета на озброєння. Точної дати прийняття на озброєння, на жаль не маю, але міномет називають Stokes mortar Model 1916. Виявлені в боях позитивні властивості міномета дали поштовх до масового виробництва. Зброяр за свою роботу отримав сан з доповненням до прізвища – Sir Frederick Wilfred Scott Stokes.
Міномет зразка 1916 року мав кілька вад : недосконала міна, незручність при встановленні але такі недоліки були ніщо у порівнянні з бомбометами та траншейними мортирами.
До кінця війни британська армія мала на оснащенні більше 1600 одиниць міномета. Також „Stokes mortar“ постачався арміям США, Португалії, Франції, Росії та кількох інших країн. Після війни міномет закуповували Польща, Італія та інші армії. На озброєнні у Великій Британії М-16 Stokes mortar знаходився і в роки 2 Світової війни, хоч англійська армія мала модернізовані його зразки.
Особливий вклад у розвиток міномета зробила французька компанія „Брандт“. Її фахівці усунули багато недоліків початкового зразка і вже в такому вигляді міномет почав поширюватися у світі. Заслуга Стокса полягає у створенні конструкції „уявного трикутника“, що вважається класичною. Крім того, загальна схема (ствол, що впирається в опорну плиту та на сошку-лафет) також стала класичною. Переважна більшість зразків мінометів у світі (особливо великого і середнього калібрів) створюються саме за такою схемою. Також – конструкція міни, в якій об’єднано заряд ВР з підривником та метальний заряд з можливістю встановлення кількох зовні для варіювання дальності стрільби і крутизни траєкторії.
„Модель 1916 міномет Стокса“ має іще позначення як „3-дюймовий“, хоч насправді його калібр становить 3,2 дюйма (близько 81,3 мм). До речі, даний калібр став найбільш популярним для мінометів середньої потужності і стандартним у арміях НАТО.
„М-1916 Стокс“ складається з стволу, прицільних пристосувань, опорної плити, двоногої-опори, підйомно-поворотного механізму.
Постріл здійснюється шляхом опускання міни в дульний отвір стволу і її вільного просування вниз. Всередині на казенній частині стволу встановлено бойок і капсуль міни вдаряючись об нього спрацьовує. Порохові гази виштовхують міну вгору.
Застосовували осколково-фугасні міни та з хімічним наповнювачем. Міни мали форму циліндра. До її заднього торця закріплювали циліндричний (але меншого діаметру) корпус метального заряду. Спереду – підривник ударного типу із запобіжним пристроєм. Згодом форма підривника стала округлою, що підвищувало балістичні властивості міни.
Дальність пострілу, висота і крутизна траєкторії залежали від кута нахилу стволу та від кількості метальних зарядів. Стартовий метальний заряд встановлювався у корпус, а додаткові – на корпус. Міни поступали з надягнутими зарядами і перед пострілом обслуга знімала один, кілька чи й усі додаткові заряди в залежності від потреби. При спрацюванні капсуля порохові гази виходили у ствол крізь отвори корпусу метального заряду і створювали тиск. Якщо на корпусі знаходилися додаткові заряди, то вони загоралися від тих же газів стартового заряду.
Максимальна дальність пострілу становила близько 730 метрів (800 ярдів) при повному використанні метального заряду (1+4) і куті нахилу стволу 45о. При такому ж заряді але з кутом 75о мінімальна дальність становила 332 м (364 ярди). Застосування тільки стартового заряду і кута нахилу стволу 75о досягали мінімальної дальності пострілу в 102 ярди (110 м). Максимально ж, вистрілити міну тільки стартовим зарядом можна було на 220 метрів (240 ярдів).
Маса міни з усіма метальними зарядами становила 4,84 кг. Заряд вибухової речовини – близько 1 кг амотолу.
Ствол міномета складається з труби із гладким каналом та приєднаного казенника. Маса – близько 20 кг. Ствол опирається на плиту і двоногу опору.
Опорна плита прямокутної форми. Вона мала 3 гнізда для встановлення стволу, що передбачало пристосування до місцевості але згодом зброярі винайшли інший (простіший) спосіб. Маса плити – 12,7 кг.
2-ножна опора служить для надання стволу міномета необхідного кута. Маса опори становить 17 кг.
Механізм наведення та прицільні пристосування забезпечують ведення вогню з вертикальним кутом +45о – +70о. У перших випусків приціл встановлювався на стволі. Зміна положення стволу (прицілювання) проводять з допомогою ручок.
Вогонь з міномета може вести обслуга з 2 бійців. Але для перенесення міномета і боєзапасу, підвищення скорострільності та спостереження за полем бою необхідно більше.
Швидкострільність при пристрілюванні становить 5-8 постр./хв. Максимально за одну хвилину можна зробити до 25 пострілів.
ТТД Мodel-16 Stokes mortar :
калібр : 81 мм ;
максимальна Vо міни : 300 м/с ;
максимальна дальність стрільби : 730 м ;
ефективна дальність : 686 м (750 ярдів) ;
бойова скорострільність : 5-6 пострілів/хв.;
маса : 48 кг.
| 
