Mortier 81-mm Modele 1927 / 31 Stokes-Brandt
Ф р а н ц і я
Упродовж 1 Світової війни піхота армій світу застосовувала у своїх бойових порядках найпотужнішу зброю – бомбомети. Класичний міномет тільки з’явився і застосовувався англійською армією у другій половині війни.
Протягом 1920-30 років проходив розвиток мінометів. З важких і неповоротких бомбометів і траншейних мортир вони перетворилися у зручні і не масивні засоби безпосередньої підтримки піхоти. Безумовно, заслуга в цьому належить англійському винахіднику Стоксу. 1914 року він створив міномет, конструкція якого стала основою для створення більшості зразків мінометів у світі. Особливо після його вдосконалення у Франції.
Для вдосконалення мінометів великий вплив мали і наукові дослідження. Це стосується обґрунтування форми міни, яка має особливість руху на траєкторії, відмінну від траєкторії польоту артилерійського снаряда.
Розробкою міномета для французької армії зайнялася фірма Établissements Brandt (підприємство Брандта). Взявши за основу міномет Стокса моделі 1916 року, фахівці під керівництвом інженера і керівника Едгара Брандта (Edgar Williams Brandt) усунули недоліки його конструкції.
На озброєння зразок поступив у 1927 році. Офіційна назва – Mortier de 81 mm Modele 1927. Часто його називають мінометом Стокса-Брандта (Stokes-Brandt). Зміни стосувалися конструкції 2-ножної опори, кріплення прицілу, завдяки чому прискорилося переведення міномета у бойове положення, краще пристосування його до поверхні та, відповідно, стійкість під час пострілу. Міни серйозних змін не мали. Під час підготовки нового зразка до прийняття на озброєння, стали відомі висновки науковців щодо ефективної форми міни. Була створена міна краплеподібної форми, а міномет доопрацювали з врахуванням зміни траєкторії міни, дальності й точності пострілу.
У 1931 році на озброєння прийнято Mortier de 81 mm Modele 1927/31. У такому вигляді міномет виготовлявся для французької армії довгий час. Його заміна почалася у 70-ті роки минулого століття. До окупації Франції німецькими військами у 1940 р. міномет постачався до кількох європейських країн, США, Китаю, Єгипту. Крім того, частина країн проводила ліцензоване і безліцензійне виробництво. Трофейні міномети під час 2 Світової війни застосовували у Вермахті та в інших арміях.
Mortier de 81 mm Mle 1927/31 має конструктивну схему „уявного трикутника“ з опорою стволу на плиту і лафет-двоногу. Заряджання здійснюється з дульного отвору стволу. Постріл – ударно-спусковим механізмом. Дальність пострілу регулюється кутом встановлення стволу і кількістю додаткових метальних зарядів.
„Міномет 82-мм Модель 1927/31 Брандт“ складається з стволу з стріляючим механізмом, опорної плити, 2-ножної опори, прицілу та підйомно-поворотних пристроїв.
Калібр міномета становить 81,4 мм.
Ствол виготовлявся із збройної сталі. Складається з труби та пригвинченої до неї казенної частини. Канал стволу гладкий. Казенна частина має стріляючий пристрій і пристосована для закріплення в опорній плиті з можливістю зміни кута і напряму пострілу.
Маса стволу становила близько 21 кг. Повна довжина з казенною частиною – 1,27 м, довжина каналу – 1,17 м. Фарбували ствол в матово-сірий колір.
Боєприпасами служили міни різного призначення. Для міномета зразка 1927 року виготовлялася осколкова міна FA Mle 1924/27, подібна до першого варіанту англійського міномета Стокса. Її маса складала близько 3,3 кг, а вибухівки – 400 г. Дальність пострілу становила близько 2000 м.
Для міномета зразка 1931 року створено міну краплеподібної форми FA Mle 1932 осколкової дії. Її маса – 3,34 кг з ВР масою 560 г. Дальність пострілу – 1900 метрів.
У 1935 році на озброєння прийняли більш потужну осколкову міну FA Mle 1935 GC але з меншою дальністю пострілу. Маса міни складала 6,84 кг, заряду ВР – 2,4 кг. Максимальна дальність пострілу – 1000 м.
Міни зразка 1932 та 1935 років мали трубчасту хвостову частину, для встановлення основного метального заряду, та перами стабілізатора зовні. Додаткові заряди розмішувалися на корпусі міни вище пер. Підривники ударної дії, встановлювалися у верхів’я корпусу.
Крім того застосовувалися димові міни та освітлювальні.
Опорна плита прямокутної форми. Знизу – розвинені ґрунто-зачепи. Для перенесення служила прикріплена ручка. Маса плити – 20,5 кг.
Передня опора закріплювалася на стволі з допомогою обойми. На обоймі закріплено вертлюг. Він має отвори для встановлення черв’ячної вісі. По вісі рухається основа лафета. Цей пристрій служить для наведення в горизонтальній площині без зміни положення лафета і плити. Основа лафета служить для зміни кута пострілу в горизонтальній і вертикальній площинах та закріплення ніг-опор. Основа складається з верхньої рухомої і нижньої нерухомої частин. Верхня частина рухається з допомогою ручки черв’ячно-гвинтового механізму відносно нерухомої частини. Таким чином змінюється висота основи і, відповідно, кут нахилу стволу.
Найменший кут вертикального наведення – +45о. Найбільший – +80о. маса лафета-опори – 18,5 кг.
З допомогою вертлюга ствол може відхилятися вліво чи вправо в секторі від 8о до 12о, що залежить від вертикального кута нахилу стволу.
До опори-лафета кріпиться приціл.
Обслуга міномета – 5 бійців.
ТТД Mortier 81-mm Modele 1927 / 31 :
калібр : 81 мм ;
максимальна дальність стрільби : 1900 м ;
скорострільність : до 25 пострілів/хв.;
маса : 59 кг.
| 
