81-mm Mortar Model 1
С Ш А
Першим мінометом армії США був 81-мм „Модель 1“. Його конструкція не є американською. Як і багато зразків у світі – це копія англо-французького „Стокс-Брандта“. Під час 1 Світової війни американські війська що воювали у Європі уже застосовували міномет Стокса зразка 1916 року. У 1931 році військове керівництво США закупило у Франції кілька мінометів компанії „Брандт“. Після ознайомлення з ними – ліцензію на виробництво у США для потреб власних військових формувань. Американські інженери провели переробку частини вузлів міномета для умов виготовлення у США.
У середині 1930 років 81-mm Mortar Model 1 прийнято на озброєння і почато масовий випуск, який продовжувався і після завершення 2 Світової війни. У роки війни виготовлення здійснювали кілька компаній. Частина зразків була передана арміям дружніх держав. Збройні сили США застосовували міномет М-1 протягом Корейської війни 1950-53 років, хоч 1951 року на озброєння було прийнято наступника – „Модел 29“. Що цікаво, ствол М-29 був нарізним. Але згодом армія США прийняла на озброєння гладко-ствольний М-252, копію британського L-16.
„81-мм Мортар Модел 1“ постачався у піхотні дивізії Армії США та Морську піхоту. За призначенням зразок належить до батальйонних мінометів. Крім нього, застосовувалися 60-мм ротний М-2 та 60-мм легкий М-19, важкий 107-мм М-30 міномети. Ще одна особливість 81-мм міномета – застосування його як самохідного.
81-mm Mortar M-1 у піхотних дивізіях армії США та морській піхоті перебував на оснащенні штабних рот піхотних батальйонів. У кожній роті за штатом був взвод 81-мм мінометів (4 одиниці). Командиром взводу і його заступником були молодші офіцери. Взвод поділявся на 2 секції, командирами яких були сержанти. Обслуга налічувала усього 6 бійців під командуванням капрала. Міномет постачався з спеціально створеним візком М-6А1, на якому він закріплювався і міг транспортуватися двома бійцями. На марші міномети перевозили в причепах джипів. Також М-1 був пристосований для переміщення в’ючними тваринами.
Для механізованих дивізій на базі напівгусеничного БТРа М-2 створили варіацію М-4А1, призначену для перевезення обслуги і міномета з боєкомплектом. Проте вести вогонь з машини дозволялося тільки в скрутних умовах. Згодом на озброєння поступила справжня самохідна мінометна установка М-21, сконструйована на базі напівгусеничного М-3.
„81-мм Міномет Модель 1“ – дульнозарядний, сконструйований за класичною схемою „уявний трикутник“. Він складається з трьох вузлів (ствол, опорна плита, лафет), які можуть переноситися бійцями або вкладатися у в’юки.
Калібр міномета – 81,4 мм.
Ствол з гладким каналом, з’єднаний з казенною частиною і разом з нею встановлюються на опорну плиту та 2-ногу сошку-лафет. Заряджання і постріл з міномета здійснювалися опусканням міни у ствол і наколювання капсуля її метального заряду об жорстко закріплений бойок. Маса стволу з казенником – 20,2 кг.
Боєприпасами служили міни різного типу : протипіхотні та допоміжні. Залежно від призначення корпуси мін мали різну форму : краплеподібну або циліндричну з округлою головною та конусною задньою частинами. До корпусу приєднувалися трубки стабілізаторів з перами. Трубки служили також для встановлення стартового метального заряду з капсулем ініціювання. Крім стартового МЗ застосовувалися додаткові (від 1 – до 6), які закріплювалися зовні на трубці.
Осколкова міна М-43А1 масою 3,14 кг з дульною швидкістю 254 м/с могла пролетіти 3008 метрів. Вона мала тротиловий заряд масою 558 г.
Осколково-фугасна М-56 масою 4,84 кг при дульній швидкості 153 м/с мала максимальну дальність польоту 2340 м. Заряд ВР – 1,95 кг тротилу.
Осколково-фугасна міна М-45 мала масу 6,82 кг. Її початкова швидкість становила близько 100 м/с, а дальність метання – 902 метри. Вибухова речовина – 2,03 кг тротилу.
Осколково-фугасні міни оснащувалися підривниками з регулюванням положень вибуху – негайне (осколкова дія) або із затримкою (фугасна дія), що давало змогу вести вогонь для руйнування легких польових укріплень.
Міна М-57, залежно від заряду, могла бути димовою або запалювально-димовою. Її маса становила від 5,19 кг до 5,42 кг. Освітлювальна міна М-301 мала масу 4,86 кг.
Дальність пострілу залежала від типу міни, кута встановлення стволу та кількості додаткових метальних зарядів.
81-mm Mortar M-1 мав 2-ножну лафет-опору, у склад якої входили механізми горизонтального та вертикального наведення. Маса усього вузла становила 21,1 кг. Механізми наведення гвинтового типу. Вертикальний кут нахилу стволу від +40 до +85 градусів регулювали з допомогою гвинтового механізму та розведенням-сходженням ніг лафета. Одна з ніг мала регулювання для пристосування до умов поверхні.
Кут горизонтального наведення змінювався в межах 14 градусів.
Прицілювання здійснювалося з допомогою коліматора М-4.
Опорна плита прямокутної форми, оснащувалася ручкою для перенесення. Маса плити – 20,5 кг.
ТТД 81-mm Mortar M-1 :
довжина стволу : 1257 мм ;
максимальна дальність стрільби : 3008 м ;
Vо міни : 100 – 254 м/с ;
максимальна скорострільність : 35 п./хв.;
маса : 62 кг.
| 
