Type 93
Я п о н і я
Протягом 1930-их років Японська імперія переозброювала свої збройні сили. Зміни торкалися всіх родів і видів військ. Серед вогнепальної зброї не вдосконалювалася мабуть тільки короткоствольна зброя. Приймаючи на озброєння кулемети (танковий, ручні „тип 96“ і „тип 99“, станковий „тип 92“) застосовували вітчизняні розробки.
Крупнокаліберний кулемет „Type 93“ – ліцензована копія французького Hotchkiss mle. 1930. Отримавши дозвіл, невдовзі впровадили кулемет у виробництво. На озброєння кулемет прийняли у 1933 році як „Тип 93“, що відповідало тодішньому японському літочисленню (2593 р.). Кулемет, в першу чергу, призначався для боротьби з бронецілями, транспортом, укріпленими точками, а також як зенітний засіб. Варіантами були спарені установки для протиповітряної оборони і зразок для встановлення у бронетехніці.
Кулемет застосовували японські війська у 1930-40-их роках та як трофейні у країнах з якими Японія вела війну.
Японські зброярі дещо переконструювали зразок. Було внесено технічні зміни.
Боєприпасами у „Тип 93“ служили також ліцензовані у „Hotchkiss“ патрони, з назвою у Японії 13,2×99 „Type 93“.
Ствольна коробка всередині має виступи для направлення рухомих механізмів. До передньої частини коробки за допомогою різьби приєднується ствол і його радіатор та трубка механізму газовідведення.
Автоматика кулемета працює за принципом ВПГ, з розміщенням газового механізму під стволом. Газова камера має регулятор, дія якого заснована на змінюванні об’єму камери. Постріл проводиться при відкритому стволі повертально-бойовим механізмом. Замикання патронника здійснюється клином, у взаємодії із затвором і затворною рамою.
Спусковий механізм ударникового типу. Встановлений у затильнику ствольної коробки і забезпечує ведення вогню тільки у автоматичному режимі. Управління вогнем ведеться за допомогою пістолетної ручки інтегрованої з прикладом та спусковим гачком.
Ствол до газової камери закритий повітряним радіатором з поперечними ребрами. Поверхня іншої частини стволу виконана також з кільцевим оребренням. До дульної частини стволу приєднано конусний полум’ягасник. Канал стволу з 4-ма нарізами лівого ходу.
Механізм боєживлення складається з коробки з пружиною та жорсткої стрічки-касети. Стрічка вкладається у коробку і просувається пружиною.
Прицільні пристосування відкриті. Основа прицілу із секторною планкою приєднана до ствольної коробки. Основа мушки – до стволу. Для ведення зенітного вогню встановлювали кільцевий приціл.
Кулемет зразка 1933 року встановлювався на 3-ножний станок, що відрізнявся від оригінального. Масивні ноги шарнірно з’єднані з нижньою частиною станка могли забезпечувати змінну лінію вогню та прилаштовуватися до нерівностей. Верхня частина забезпечувала ведення вогню з великими кутами вертикального обстрілу та в секторі 360о.
ТТД Type 93 :
довжина стволу : 982 мм ;
початкова швидкість кулі : 770 м/с ;
ефективна дальність : до 2000 м ;
місткість касети : 30 ;
темп стрільби : 450 постр./хв.;
бойова швидкострільність : 120 постр./хв.;
маса тіла кулемета : 40 кг ;
бойова маса : 97 кг ;
довжина : 1640 мм.
| 
